Преклонивши коліно перед любим знаменом української нації, мовлю свою непорушну обітницю: всує не витрачати сил, але днесь і повсякчас дискурсувати про славу нашої землі, ширити святу правду та плекати любов до свого народу...
«Pax Christiana»– це папка для людей, які підтримують традиційні християнські та європейські цінності й належать до спектру правих політичних поглядів.
Ми будемо раді не лише християнам, а й тим, хто поважає Християнство.
Товариство Абсолютистів України — організація колишніх дисидентів та прихильників монархії виключених з організації «ТНУ» під проводом Пол Пота-Авангардиста, через якого організація втратила великий пласт авангарду та різноманіття. Також у межах винищення чату постраждали не тільки абсолютисти а і (80%) за пропозицію реформи щодо виборності лідера та вищого керівництва. Включаючи так як помірковану опозицію так і наше абсолютиське крило лідера якого було ліквідовано під час дебатів з ПолПотом. але ми не здалися! Приєднуйтесь до каналу, щоб стежити за нашою боротьбою проти Авангардиста — легітиміста, що знищив свою організацію зсередини, та дивіться, як наші реформи, які ми прагнули втілити в ТНУ, стануть реальністю в «Товаристві Абсолютистів України» авангардом якого є канал НМС «Реноме-Афлятус» Приєднуйтесь до нас!
ꑭ♔ Націонал-Монархічний Союз «Реноме-Афлятус» ♔ꑭПраві та ліві: як виник цей поділ? Поділ на «правих» та «лівих» виникає та бере своє коріння з часів Французької революції, а саме з розміщення політичних сил у парламенті. Історично справа сиділи роялісти (прихильники абсолютної монархії короля Людовика…
Саме через це вони не були проти повернутися до так званого догматизму революції. Наостанок варто згадати ще владу Наполеона та його свободу преси, так як саме вона сформувала безліч екстравагантних та дивних авторів, які писали утопічні плани Наполеону. Найбільш відомими з них стали: Анрі де Сен-Сімон, Шарль Фур’є, Ніколя де Бонневіль, Франсуа-Еммануель Форе, Ретиф де ла Бретонн та Етьєн-Каспер Кабе, які сформували так звані соціалістичні теорії — «утопічний соціалізм» (або, за марксистською термінологією, «ненауковий соціалізм»).
Поділ на «правих» та «лівих» виникає та бере своє коріння з часів Французької революції, а саме з розміщення політичних сил у парламенті. Історично справа сиділи роялісти (прихильники абсолютної монархії короля Людовика XVI, теократії та за збереження старих феодальних структур). Також фельяни (помірковані монархісти), які не були проти зміни короля та обмеження його влади за типом тогочасної британської парламентської монархії.
Зліва ж на початку революції найбільшою силою були жирондисти (класичні ліберали) та монтаньяри (майбутні якобінці). Посередині сиділи — так звані звичайні представники влади, у яких власні інтереси, їх називали «Болотом».
Але проблема полягає в тому, що цей розподіл швидко почав дрейфувати в ліву сторону: так, після недовгого правління жирондистів (10 місяців) до влади прийшли якобінці, які скасували більшість ринкових реформ жирондистів, які копіювалися з так званого британського Laissez-faire («дозвольте робити») — фрітредерського лібералізму. Також якобінці розпочали проводити більш етатистську політику, з якої можна брати початок сучасного тоталітаризму та авторитаризму, так як самі методи боротьби проти сусідніх країн та, що найголовніше, ставлення до власного населення доволі сильно перевершили короля. Також якобінці мріяли створити нову націю рівних, яка би базувалася на братерстві. Саме тому вони стали масово використовувати громадянський націоналізм, знищуючи місцеві ідентичності, переслідуючи навіть нейтральних діячів культури та науковців. Одним із жертв якобінського терору став один із засновників хіміїАнтуан Лавуазьє, не даючи завершити його експерименти. Також останньою краплею стало знищення християнства як релігії та спроба замінити його наКульт Вищої Істоти, тому проти якобінців послідовно виступали звичайні мирні жителі, що стало причинами безлічі бунтів та так званого повстання контрреволюціонерів у Вандеї та великих місцевих повстань, які обернулися невдачею у Ліоні та Тулоні.
Зважаючи на це та на інші дії, які не згадувалися у пості, влада якобінців підійшла до свого завершення після 14 місяців управління доволі символічним шляхом — стратою на гільйотині лідера тогочасної Франції Максиміліана Робесп'єра 28 липня 1794 року, що знаменувало перехід влади до термідоріанців. Варто зробити деякий відступ та згадати доволі важливу працю, а саме «Роздуми про революцію у Франції», автором якої був Едмунд Берк — батько консерватизму та, парадоксально, прогресивіст свого часу. Саме Берк був представником партії вігів у Великій Британії, і він доволі-таки жахнувся наслідками Французької революції: пишучи свою працю у 1790 році, ще до вбивства королівської сім'ї та якобінського терору, він багато чого передбачив та мав жахливе бачення близького майбутнього.
Також варто згадати радикалізацією правих. А саме ненависть роялістів до фельян. Найкращим прикладом цього є цитата французького філософа Жозефа де Местра:
«Де ватажки, ідоли цього першого, настільки злочинного, збору, визначення якого — установче — залишиться вічним глузуванням? Де Мірабо? Де Байї зі своїм чудовим днем? Де Туре, який вигадав слово експропріювати? І тут знову ми можемо захопитися порядком, що панує безладно. Бо цілком очевидно, якщо хоч трохи подумати, що головні винуватці революції могли впасти лише під ударами своїх спільників.»
Роздуми про Францію: 26 сторінка.
А ще надзвичайно важливим є вислів який доволі часто приписують Жозефу:
«фельяни зробили набагато більше зла, ніж якобінці: перші заклали міну, другі лише піднесли гніт; перші зруйнували будинок, другі лише розсіяли його уламки»
Тому саме з цього варто згадати що якобінці перебуваючи при владі страчували не тільки прихильників монархії та можливого «вільного ринку» а ще більш лівих, небезпечних суперників. Але більш цікавим є час правління Директорії, під час якого було знищено безліч дивних осіб. Найбільш показовим прикладом є Гракх Бабеф з його організацією «Змова рівних», які вважали, що якобінці зрадили принципи революції, тому зазнали невдачі.
Стан монархії є найвеличнішою річчю на землі, бо королі — це не лише намісники Бога на землі й сидять на божому престолі, але й самі Богом названі богами. Існує три головні причини, чому королі уподібнюються до Бога: по-перше, монархи правлять і сидять на своєму троні на землі, а в писаннях навіть іменуються богами; по-друге, сама природа королівської влади має велику схожість із божественною величчю; по-третє, Бог наділив королів владою дарувати життя і смерть, судити всіх, але не бути судимими ніким на землі.
Король Яків I Стюарт — Велика промова короля перед Палатою лордів і Палатою громад Англійського парламенту у Вайтхоллі.
Ті, хто вигадав концепцію "змішаної монархії", намагаються поєднати несумісні речі й приректи державу на постійні заколоти. Якщо верховна влада належить народу або парламенту, то король перестає бути сувереном і стає лише маріонеткою натовпу. Будь-яка спроба поміркованих реформаторів обмежити монархію законами чи розділити її з представницькими органами — це не реформа, а знищення самого принципу правління, адже влада або абсолютна і єдина, або її взагалі не існує
Сер Роберт Філмер — Патріархат, або Природна сила королів.
До хвороб держави належить і те, коли влада суверена поділена... на короля, палату лордів і палату громад (ідеал поміркованих монархістів). Це схоже на людину, у якої замість однієї голови є три. Ті, хто вірить у можливість такого "змішаного" чи помірного правління, не розуміють, що влада за своєю природи неподільна: влада обмежувати монарха означає стояти вище за нього, а той, хто стоїть вище за короля, і є справжній суверен. Поміркована монархія — це лише прихована анархія, що неминуче веде до громадянської війни.
Томас Гоббс — Левіафан, або Матерія, форма і влада держави церковної та цивільної.
Найбільша політична помилка нашого часу — віра в те, що можна створити "конституційну" або "помірковану" монархію за допомогою писаних паперів і парламентських договорів. Конституція не створюється людьми, а дається Богом через традицію та абсолютну владу. Помірковані монархії — це вироджені, слабкі утворення, які завжди є лише передпокоєм республіканського хаосу. Король не може бути підписачем договору перед своїми підданими, бо піддані існують лише завдяки його волі, а не навпаки.
Жозеф де Местр — Міркування про Францію.
Ліберальна та поміркована монархія — це найбільш безсила, брехлива і самогубна форма правління з усіх відомих історії. Це уряд пустословів і дискусій, який намагається всидіти на двох стільцях: зберегти трон, але віддати всю реальну владу натовпу. Помірковані роблять короля безпорадною маріонеткою у руках парламенту, а потім дивуються, чому ця конструкція руйнується при першому ж революційному подиху. Справжня влада або має саму повноту божественної та нероздільної сили, або її не існує взагал.
Хуан Доносо Кортес — Есе про католицизм, лібералізм і соціалізм.
Так звані "конституційні монархії" чи помірковані правління — це творіння штучне, хворобливе і протиприродне. Ті, хто прагне обмежити владу володаря конституціями чи контрольними палатами, знищують саму основу соціального порядку. Замість природної, патріархальної влади вони пропонують владу анонімної бюрократії та демагогів, де ніхто не несе справжньої відповідальності, а держава неминуче перетворюється на арену нескінченних партійних інтриг.
Карл Людвіг фон Галлер — Реставрація державної науки.
Ці ваші конституційні механізми, парламентські балачки та штучні баланси влади — що це таке, як не величезна брехня і політичний маскарад? Уявляти, що величні справи управління суспільством можна звести до паперових статутів, виборчих урн і переговорів між королем-маріонеткою та зграєю галасливих демагогів у "говорячих будинках" — це ознака повного розумового банкрутства.
🤩Як геральдична лілія в сучасну епоху стала ледь не головним символом монархізму та контрреволюції
Варто зазначити, що Fleur-de-lis протягом багатьох століть була офіційним гербом Франції — починаючи від перших Капетингів і закінчуючи Людовиком XVI та його багатостраждальним сином, Людовиком XVII. У традиційній французькій свідомості вона уособлювала триєдиний сакральний абсолют: символ непорочної чистоти, містичний зв'язок із Дівою Марією та богом дане королю право на управління державою. Проте сам символ зазнав кардинальної деконструкції сенсів, та завдяки цьому здобув свій колосальний світовий вплив починаючи з Французької революції. Особливо гостро це виявилося в часи якобінського терору і роялістського супротиву. Ставши гоненими роялісти зробили з неї один з основних символів, на одному рівні з білим прапором, аж до такого рівня що ці символи носили доволі онтологічний, екзистенціальний і інтимний сенс.
Саме масовим цей символ став для мас під час кривавих селянських повстань у регіонах Вандея та Бретань. Для французького селянства, чиє життя століттями трималося на землі та молитві, революція з Парижа принесла не «свободу», а тотальне руйнування та першу справді модерну війну а не феодальні розбірки. Головними причинами народного гніву стали систематичне осквернення всього святого, закриття церков та примусова рекрутчина. Понад те, хаотична політика республіки створила постійну загрозу провізійних криз, що регулярно призводило до реального голоду в провінціях. Не говорячи вже про шизофренію самого уряду на чолі з Робесп'єром, у якого судячи з всього була параноя. Але найбільшими ударами для звичайного селянського люду стало: Штучна заміна християнства на раціоналістичний Культ Верховної Істоти Спроба Максиміліана Робесп'єра створити нову релігію, тим більше вже повністю знищуючи стару архаїчну язичницьку культуру галів, зазнала величезного осуду серед самих якобінців та прихильників концепту Просвітництва. Мовляв «більшість з прихильників просвітництва (віруючих просвітників: Руссо, Лок, Вольтер, Монтеск'є) і навіть атеїсти собі такого не дозволяли (Гольбах, Дені Дідро, Гельвецій). Тому що це банально противорічило. Як нам вже відомо лицемірним цінностям концепту та наративу просвіти. Та ось останнім найбільш важким ударом стало жорстоке поводження з принцом та вже на той час фактично королем Франції Людовиком ХVII якого весь час жорстоко мучили, що в кінцевому випадку він як мінімум офіційно помер від туберкульозу
Не менш важливим є те, що якобінський терор повністю відштовхнув від революції її початковий рушій — велику монополістичну буржуазію. (Хоча вважають що основними були підприємців та поміщики (середній-малий бізнес)). Якщо на початку представники великої промислової та фінансової буржуазії перебували в стані ейфорії, очікуючи на свободу ринку, на Смітовський рай, та на те що Республіка побудує їм світову бізнес імперію та те що вони переможуть британські компанії то прихід до влади радикалів швидко протверезив їх.
Запровадження диктатурою Робесп'єра жорсткого державного регулювання, драконівського закону про «Загальний максимум» цін та постійні конфіскації майна під гаслами боротьби зі «спекуляцією» фактично паралізували торгівлю. Будь-який успішний підприємець чи власник землі автоматично ставав кандидатом на плаху. Це змусило велику буржуазію та поміщиків масово підтримати Федералістське повстання (зокрема в Ліоні та Марселі). Та саме у Франції придумали прогресивні податки.
How can I read @garrison1645 without a Telegram account?
TGViewer shows the public web preview Telegram publishes for ꑭ♔ Націонал-Монархічний Союз «Реноме-Афлятус» ♔ꑭ: recent posts, photos, videos and the subscriber count, with no app, login or account.
How many subscribers does ꑭ♔ Націонал-Монархічний Союз «Реноме-Афлятус» ♔ꑭ have?
ꑭ♔ Націонал-Монархічний Союз «Реноме-Афлятус» ♔ꑭ (@garrison1645) has 110 subscribers on Telegram, refreshed roughly every 30 minutes.
Does ꑭ♔ Націонал-Монархічний Союз «Реноме-Афлятус» ♔ꑭ know I viewed it here?
No. Public channel previews carry no viewer identity, and TGViewer has no accounts or tracking of what you look up.
