Еспресо спільно з платформою пам’яті Меморіал вшановують пам’ять загиблих військових

🕯25-річний солдат Валерій Хомик, псевдо Бубочка, помер 9 жовтня 2024 року в лікарні у Києві. 7 вересня під час бойового завдання поблизу села Висока Яруга Харківської області він зазнав поранення, потрапивши під ворожий артобстріл. Місяць Валерій боровся за життя, переніс численні оперативні втручання, але, на жаль, його серце не витримало.

Валерій народився 17 серпня 1999 року в селищі Веселе Дніпропетровської області. Закінчив Дніпровський політехнічний коледж за спеціальністю «Обслуговування програмних систем і комплексів», опанував професію техніка-програміста. Був дуже працьовитим. За яку б справу не брався, все у нього виходило. Любив риболовлю та мотоцикли. Здійснив мрію і власноруч зібрав свій перший мотоцикл.

У 19 років добровільно пішов на строкову службу до ЗСУ. Після демобілізації повернувся додому та почав працювати. Останнє місце роботи –  «Автомагістраль» у Мирнограді на Донеччині.

«Валерій був неймовірною людиною. Світлим, добрим, усміхненим, турботливим, щирим. Він дуже любив своїх рідних, друзів і побратимів. Я завжди йому казала: «Ти в мене найкращий, як світло серед темряви, таких, як ти, більше не існує», – написала дівчина захисника Марія.

З початком повномасштабного вторгнення Валерій став до лав НГУ. Боронив рідну землю на Запорізькому та Харківському напрямках у лавах 3-ї бригади оперативного призначення 3-го батальйону мінометної батареї «Спартан». 

«Побратими згадують його як світлу, мужню людину з великим серцем, яка завжди підставляла плече та підтримувала товаришів. Валерій був душею компанії, життєрадісним, креативним, готовим прийти на допомогу, а головне – справедливим. Він дуже любив свою маму, мене, мотоцикли й риболовлю. Його доброта, щирість і любов до життя залишили глибокий слід у серцях усіх, хто його знав», – додала Марія. 

За службу Валерія Хомика нагородили відзнакою «За оборону України», нагрудним знаком «За доблесну службу» та медаллю «За доблесть».

Поховали захисника в рідному селищі Веселе на Дніпропетровщині. 

У нього залишилися мама, брати, сестра, племінники, племінниці, дівчина та рідні.