Нещодавній відхід у ліс під час відпустки супроводжувався акцією з прибирання і сортування.

Маленьке село, шо лежить на прикарпатських схилах, щедро покрите упаковкою, одноразовим посудом і різними відходами від товарів, що завозяться в місцевий магазин вантажівками з міста. В тому ж місті, за 100 кілометрів, знаходиться і найближча сортувальна станція, де б приймали ці відходи. Тому кінцевим пунктом логістики товару стає природа — забруднені річки, завалені побутовим хламом водоспади та стихійні звалища в лісі. Так місця, які зберегли свою дикість і не стали туристичним центром, все одно стають складами для непотребу, що продукує ця система…

То може краще вирощувати локально, обмінюватись, ремонтувати, використовувати повторно та обідати сочевичним супом в колі друзів?