У новому дослідженні, опублікованому Nature Medicine, порівнюється біонакопичення мікропластику нашими внутрішніми органами. Аналізуються зразки печінки, нирок та головного мозку двох груп людей - померлих у 2016 та 2024 роках, а також законсервовані зразки мізків за період з 1997 по 2013 роки. Так в дослідженні вирізняється чітка короткочасна і довготривала динаміка — концентрація пластику в наших тілах лише зростає. Загальна маса пластику в мозку, зросла на ≈50% за останні 8 років. Також дослідна група звертає увагу на підвищене накопичення мікропластику саме в мозку, порівняно з іншими органами і проводить статистичну кореляцію із випадками деменції. Проаналізувавши зразки мізків людей, що за життя мали деменцію, вчені виявили значення перевищення кількості мікропластику, в порівнянні з контрольною групою. Звичайно, для гучних заяв про причетність мікропластику до неврологічних хвороб зарано, адже атрофія мозкової тканини та інші процеси, характерні для деменції, можуть бути причиною затримки мікропластику в мозку, а не навпаки.
Побут сучасності неможливо уявити без пластику — упаковка, одяг, техніка — буквально більшість товарів мають у собі пластик.
І навіть, відмовившись від пластику в повсякденному житті, нано- і мікропластик знайде тебе у повітрі, воді, їжі. Вчені виокремлюють такі потенційні впливи мікропластику на організм — захворювання шлунку, респіраторної та репродуктивних систем, деякі види раку. Можна знову сподіватися що система знайде рішення цій проблемі. Що технології все "порішають". Але ми не настільки наївні. Тільки крах техно-індустріальної системи звільнить людей, тварин та Природу. А поки.. живемо з пластиком в мізках та яєчках.
