‍Навздогін, мене часто дуже дратує коли бібліотеки ховають, наприклад, визначення типів. Типу, ось вам тип MyType, але що там всередині, це вам не можна використовувати.

Ну, я розумію що вони не є частиною публічного інтерфейсу, і воно буде змінюватися, і в ідеалі це дуже правильний підхід.

До речі, у деяких проектах нема доступу до якихось елементів типів не тому що це погана ідея, а тому що або руки не дійшли, або не подумали. Нещодавно бачив це на прикладі libfyaml.

Так чи інакше, є реальне життя. Треба використовувати цю бібліотеку сьогодні. Тут і зараз. І що накажете, робити форк? Це досить непрактично, бо потребує час, синхронізації, і т.і.

І от мені здається що libgit2 пропонує елементи досить цікавої моделі. Ви отримуєте нормальний стандартний інтерфейс, але якщо треба достукатись до певних деталей, то є .h-файли у директорії git2/sys

Ба навіть що якщо просто дати можливість вказати що так, я знаю що я тут буду лізти і використовувати щось непублічне. Якщо використовувати C як приклад:

#define LIBFOO_INTERNAL_API_V3.1 // "я знаю що я роблю, і це будуть мої проблеми"
#include <libfoo.h>

Так, воно колись зламається. Але дасть можливість з цією конкретною версією зробити щось працююче. А це може нам придбати час власне приготувати якійсь патч до бібліотеки щоб вирішити проблему раз і назавжди. Таким чином, і проблему вирішимо, і не треба жити певний час з форком (бо не всі проекти швидко приймають зміни)

А як ви вирішуєте цю проблему? Чи взагалі не вважаєте проблемою?