‍Короткий допис сьогодні, бо я все ще подорожую і енергії не завжди вистачає 😫

Нещодавно ми намагалися скрутити разом код на Clojure з pljava, щоб можна було писати Postgres-функції (або навіть бізнес-логіку для Omnigres!) на кложі.

Я раніше майже не писав на кложі, а до світу JVM зараз торкаюсь нерегулярно (хоча були часи, коли працював там активно). Власне, повернення до цього світу досить непогано висвітлює, наскільки можливо все зробити складним, якщо майже релігійно накопичувати нашарування ідей.

Одною з найбільших проблем виявилось те, що кложа плюс-мінус ігнорує той факт, що анотації в джаві іноді не просто так для краси, але ще й якось опрацьовуються. Там є така штука як Java Annotation Processing. Складно, звичайно, але дає хоч якийсь спосіб зробити щось з анотованим кодом.

pljava використовує це щоб, наприклад, згенерувати SQL код для функцій які будуть експортовані в постгрес.

В кложі трохи інша модель (яка можливо й простіша або, принаймні, елегантніша за звичайну модель у джаві). І, здається, простіше просто цю фічу проігнорувати, бо кложурісти (чи як їх називати?) краще це все макросом зроблять.

Але мені здається, що це локально нівелює той корисний факт що кложа є частиною JVM екосистеми, і такі випадки стають складними не тому що вони занадто складні, а тому що.

(“Тому що ви повинні страждати”. Ну, майже так)

Заради справедливості зазначу що я досі не повнистю розумію, де ці annotation processors запускаються в maven, gradle та інших білд-системах.

Але що робити коли це нашарування вже сталося і воно вже дуже стале?

Це, власне, де можна знайти дзен справжнього мистецтва програмування. Додавати легко, видаляти складніше, а видаляти без видалення (бо нашарування вже сталося і ми його аж ніяк не контролюємо) ще складніше.

Проблема ще й у тому, що майже ніколи на це часу, енергії та знаннь не вистачає.

Повертаючись до проблеми яку я описував: кложа зробила елегантнішу систему, але вона робить використання певних елементів екосистеми складнішими.

Тому для себе я такий тут висновок роблю: елегантні системи, які живуть на старому фундаменті, повинні мати “escape hatches” - засоби вирватись з кайданів і зробити все ще тобі потрібно, навіть якщо це не дуже красиво. Без нових абстракцій.

Бо результати завжди потрібні тут і зараз.