Спільне | Commons

Загальна площа Сирії приблизно дорівнює площі семи областей України. Проте лобіювати свої інтереси у цій маленькій країні намагаються відразу пʼять (суб)імперіалістичних держав, а також диктаторський режим Башара аль-Асада і джихадистські угрупування.

Не дивно, що, говорячи про війну в Сирії, люди часто просто відмахуються словом «складно». У сьогоднішній публікації сирійський дослідник Ясін аль-Хадж Салех пояснює:
▪️ як це «складно» спричинило практично цілковиту руйнацію країни за 13 років свавілля імперіалістів;
▪️ що потрібно на території країни США, Росії, Ірану, Туреччині й Ізраїлю;
▪️ чому в цьому протистоянні практично зникли голоси сирійського народу;
▪️ і як так сталося, що сирійська реальність перетворилася на трагедію, яку ніхто не намагається зупинити.

​«Світ не на продаж — інший світ можливий»

16 грудня помер італійський філософ Антоніо Негрі. Один із теоретиків операїзму 1970-х, він у 2000-х запропонував свій аналіз до послуг альтерглобалістського руху. Тоді мільйони виходили на вулиці з гаслом, яке заперечувало максиму Маргарет Тетчер — «альтернативи немає».

Написана ув'язненим за політичними обвинуваченнями Негрі у співавторстві з Майклом Хардтом у 2000 році книга «Імперія» стала справжнім бестселером. У цій роботі автори описали систему нового порядку — мережеву владу транснаціонального капіталу, який усе менше піддається політичному контролю національних держав. Нове обличчя ворога передбачало і новий революційний суб’єкт — «множинність» суб’єктів, що борються кожен як і де може. Класову боротьбу в цьому баченні заміняв розсіяний «опір» безособовій Імперії, яка більше не має потреби в кордонах і фізичному примусі.

Ще одним важливим концептом філософа для осмислення нинішнього світу було поняття «спільного». Детальніше прочитати про нього ви можете в публікації розмови з Негрі для французького часопису «Magazine littéraire», в перекладі Андрія Рєпи.

Інша ж наша публікація, присвячена роздумам Негрі, на жаль, стала свідченням того, що, попри постійний наголос на необхідності шукати нових способів для описання сучасності, наприкінці життя філософ так і лишився в межах кемпістської парадигми. Постмодерністська критика «лагідного» імперіалізму транснаціональних структур виявилася безсилою в ситуації класичного імперіалістичного насильства і боротьби за національні кордони. Йдеться про статтю «Чи легше уявити кінець світу, аніж кінець Путіна?» із критикою позиції Негрі щодо російсько-української війни.

📣 Відбулась лекція Оксани Дутчак, соціологині, експертки з питань доглядової праці та редакторки журналу «Спільне». Розповідь йшла про ґендерну нерівність, коріння якої лежить у капіталізмі.

🎤 Зокрема, було розкрито тему різниці в обсязі виконуваної жінками і чоловіками репродуктивної праці. Становище значної маси жінок характеризується феноменом часової бідності. Тому актуальним є протистояння неоліберальним політикам, які руйнують соціальну сферу та несуть загрозу добробуту всіх людей і жінок особливо.

➡️ Посилання на запис лекції.

«Роза Люксембург вбачала в соціалізмі нескінченну трансформацію,
яка стосується всіх і перетворює нас з егоцентричних істот,
якими ми стали за капіталізму, на людей, здатних жити разом,
керуючись взаємоповагою й […] “силою лагідності”».

Роза Люксембург — одна з найоригінальніших мислительок-марксисток ХХ ст. Ба більше, її ідеї щодо ненасильницьких форм існування, потенціалу соціальної революції і критики капіталізму не втрачають своєї актуальності і в наш час.

Саме тому ми довго чекали видання, приуроченого до 150-річчя філософині — збірки неопублікованих раніше текстів і новітніх інтерпретацій її ідей крізь феміністичну оптику.

У звʼязку з пандемією і повномасштабним вторгненням видання збірки затягнулося. Але от, нарешті, ми можемо запропонувати вам книгу «Роза 150: фемінізм, політекономія, етика» у електронному форматі 🔥🔥🔥

Скоріше завантажуйте за посиланням.

👥 During the full-scale war, Ukraine lost between 6 to 8 million citizens. As each day passes and more Ukrainian cities are devastated by Russia’s rockets and bombs, the prospects of forcibly displaced people returning diminish further, fading into an increasingly unrealistic prospect.

🎧 Listen to the new episode of the "Ukraine the Possible" podcast about what such losses mean for the country and whether it has the potential for demographic recovery.

👥 За роки незалежності з різних причин населення України зменшилося на 8 млн. За час повномасштабної війни ми втратили приблизно таку ж кількість громадян і громадянок за значно коротший період. Але цього разу причиною була масова міграція через бойові дії.

З кожним днем і кожною новою ракетою, яка руйнує українські міста, надії на повернення багатьох українських біженців і біженок стають усе примарнішими. У новому епізоді подкасту «Ukraine the Possible» ми поговоримо про ці демографічні виклики для країни і спробуємо дослідити потенціал відновлення її населення.

🎧Слухайте 4 випуск на зручній для вас платформі:
Spotify
Apple Podcasts
YouTube
SoundCloud
Google Podcasts

«Геть від Москви!», «Дайош Європу!»

Рівно 130 років тому народилася людина, діяльність якої досі визначає європейську орієнтацію української культури. Ви ймовірно здогадалися, що йдеться про одного з найвідоміших представників покоління «розстріляного відродження» — Миколу Хвильового.

У день народження письменника нагадуємо про інтервʼю з літературознавцею Яриною Цимбал, кураторкою проєкту «Наші 20-ті», яке допоможе більше дізнатися про політичні переконання Хвильового в контексті літературної полеміки початку XX ст.

❌Багато політик щодо біженців розробляються з наміром обмежити міграцію❌

Хвиля біженства внаслідок російсько-української війни виявила критичні проблеми міжнародної системи захисту біженок і біженців. Наприклад:

▪️ маніпулятивний характер Директиви про тимчасовий захист;
▪️ штучне розділення біженців на «хороших жертв» і «нелегалів»;
▪️ кволість, хаотичність і неефективність дій гуманітарних організацій під егідою ООН;
▪️ перекладання тягаря підтримки біженців на громадянське суспільство.

Більше дізнатися про ці проблеми та про стратегії їх подолання ви можете з репортажу з дискусії, яку ми провели в рамках конференції «Діалоги периферій».

▶️ Не забувайте також, що запис дискусії з українським перекладом доступний на нашому YouTube-каналі.

Нарешті це сталося – надруковано український переклад книги анархіста, справжнього революціонера та білоруського героя Ігара Аліневіча «Їду в Магадан».

10 років тому Ігор писав про жахіття, з якими йому довелося зіткнутися у білоруській в'язниці, куди він потрапив через політичні переконання. Сьогодні із цими жахами стикаються не лише 2000 політв'язнів, а й усі жителі нашої багатостраждальної країни.

Ця книга дозволить нашим українським друзям та подругам краще зрозуміти, що відбувається на території сусіда. Що означає жити за умов тотальної несвободи. І чому білоруси проти своєї волі стали співучасниками злочинів путінського режиму.

Від ідеї до друкованої книги минуло майже півтора року, але цей термін — ніщо порівняно з 20-річним терміном, який отримав Ігор у боротьбі за вашу та нашу свободу.

Вартість однієї книги – 200 гривень. Прибуток із продажу йде на підтримку анархістів у в'язниці та на фронті.

З питань придбання та розповсюдження писати @Bengyrion

​​Гендерна нерівність, доглядова праця та капіталізм

🔎 Репродуктивна, доглядова, домашня праця у сучасному суспільстві традиційно вважається жіночим «обов'язком».

❗️У результаті, середньостатистична жінка проводить 53 дні на рік, виконуючи домашню працю - і це ще не враховуючи догляд за дітьми!

😡 Як при цьому жінки встигають вчитися, працювати, відпочивати? І які це наслідки має для неї у капіталістичному суспільстві?

📢 В умовах війни та неоліберальних політик, праці по догляду стає більше, більший й тягар лягає на плечі самих жінок. При цьому знецінюється й сама роль жінки, а її підтримка з боку держави залишає бажати кращого.

❓На цьому заході, наша лекторка, Оксана Дутчак, к. соц. н., заступниця директорки «Центру соціальних і трудових досліджень», підніме такі теми, як:

▪️ Роль репродуктивної, домашньої, доглядової праці;
▪️ Як «друга робоча зміна» впливає на становище жінок;
▪️ Що може запропонувати суспільство заради вирішення цієї проблеми загалом?

⭐️ Подія відбудеться у Києві, 15.12 о 18:00.

Посилання на Facebook.

✅ Також можна буде доєднатися онлайн за попереднім заповненням реєстраційної форми.

👍 Захід пройде за підтримки Данського інституту партій та демократії (DIPD).

🔥 На заході буде присутня няня, яка зможе приглянути за вашими дітками, коли Ви будете слухати лекцію!

Ви вже подивилися «Нескінченність за Флоріаном»? 🎥

Документальна стрічка режисера Олексія Радинського вийшла в прокат 30 листопада. Її головним героєм є український архітектор Флоріан Юрʼєв з його неординарною ідеєю спорідненості музики, простору і кольору.

Та не менш важливим мотивом документалки є боротьба за творчу спадщину архітектора — модерніську споруду «Тарілку» на Либідській. Власне, через опір громади і самого архітектора забудовнику, розкривається абсурдна та свавільна роль капіталу у трансформації простору українських міст.

🎧 Щоб дізнатися більше про рух на захист модерніської архітектури та його, — ви можете також прослухати озвучку статті Лоріни Федорової.

🍿 А подивитися розклад сеансів на «Нескінченність за Флоріаном» і купити квитки можна за посиланням.

✌️ До закриття «Фільми» залишилося 2 дні!

А це означає, що на цих вихідних вам обовʼязково слід приділити час перегляду феміністичних фільмів на важливі теми.

Нагадуємо, що програма цьогорічного фестивалю складається з трьох блоків:
✊🏽 «Обʼєднані боротьбою» — історії спротиву і солідарності у відстоюванні гідних умов праці.
🏠 «Тут є адреса» — фільми про житло як базову потребу кожної і кожного.
❤️‍🩹 «Мистецтво зцілення» — пʼять стрічок про переживання травматичного досвіду і пошуків шляхів до віднаходження сил.

Усі фільми у вільному доступі ви знайдете за посиланням. Приємного перегляду 😘

Щодня жінки вимушені стикатися з проблемами, пов'язаними з дискримінацією і системною нерівністю. А за висновками ООН, насилля над жінками і дівчатами є одним з найпоширеніших порушень прав людини.

Під час війни не лише загострюються наявні проблеми, а й постають нові виклики. Деякі жінки змушені набувати досвіду військової служби, інші — стають активістками й волонтерками. І, на жаль, чималій кількості доводиться переживати насильство, біженство, самотнє материнство, злидні і втрату близьких.

До «16 днів проти гендерно зумовленого насильства» ми хочемо актуалізувати ці досвіди і надати їм видимості. Отож публікуємо репортаж з тематичної панелі конференції «Діалоги периферій», в якому зібрані основні тези:
▪️ Марти Гавришко про наслідки війни для жінок в Україні;
▪️ Вероніки Гжебальської про залучення жінок до оборони у Польщі;
▪️ Анвар Махажне про становище жінок у Газі та на Західному березі.

Читайте, тут сказано багато того, що зазвичай замовчується.

Ось бачиш: як волонтери рятують тварин на прифронтових територіях 🐈‍⬛

Родина, яка прихистила 18 тварин, притулок у Купʼянську, який досі обстрілюють, і собака, який чекає свою людину у покинутій школі.

Всі ці історії ми розкажемо вам у репортажі, знятому під час поїздки з антиавторитарною волонтерською мережею «Колективи солідарності». Цього разу їхня місія — допомогти людям, які опікуються покинутими тваринами на прифронтових територіях.

Дивіться наше зворушливе й натхненне відео та підтримуйте волонтерів і волонтерок 👇
🔗Колективи солідарності: https://linktr.ee/SolidarytyCollectives.
🔗Збір на допомогу тваринам у місті Куп'янськ Вікторії Кручиної: https://send.monobank.ua/jar/A1jbviJt3g.

❓Чи можна подолати капіталістичну систему й побудувати інший світ ❓

Компʼютерна гра «Політика безпеки» українського колективу «Neo Vulgate Cycle» пропонує не просто подумати над цим злободенним питанням, а й відчути власну відповідальність за його вирішення.

«Політика безпеки» — візуальна новела, в основі якої лежить корпоративне розслідування спроби викрадення коду, який дозволяє редагувати саму реальність. Підозрюваними є наймані працівники й працівниці Корпорації, доведені до відчаю умовами праці, які, вочевидь, мають мотиви для скоєння злочину.

Під час створення гри авторки спиралися на власний досвід безробіття і тривоги за майбутнє. Можливо, саме тому їм вдалося уникнути абстракції і схематичності у відтворенні світу пізнього капіталізму та передати досвіди звичайних людей, що потерпають від несправедливості.

Прочитати більше про «Політику Безпеки» і її авторок можна в рецензії Валерія Петрова. Там ви знайдете й посилання на саму гру. Мусимо попередити, що в тексті є купа спойлерів 🙃

❓ Як політичні амбіції, неконтрольоване розширення влади та загарбницькі інтереси призводять не лише до пригноблення громадян, а й до агресивних дій поза межами авторитарних країн❓

Важко не погодитися, що це питання стає дедалі актуальнішим. Тож саме йому ми присвятили окрему панель щорічної конференції «Діалоги периферій».

Участь у дискусії взяли спікерки і спікери з країн, у яких авторитаризм набув чи не найагресивніших форм:
▪️ російський політичний і культурний теоретик та активіст Ілля Будрайтскіс;
▪️ ірансько-американська соціалістка, феміністка Фріда Афарі;
▪️ угорський журналіст Чаба Вінце.

Дізнавайтеся про причини посилення імперіалістичної агресії та про можливі стратегії протистояння у наш непростий час, — у репортажі з конференції.

Або дивіться запис панелі «Коли вони розваляться? Авторитарні режими й імперіалістична агресія» на нашому YouTube-каналі.

​​❓Чим відрізняється марксизм від анархізму?

❓Хто з українських класиків притримувалися соціалістичних переконань?

❓Чим займаються ліві рухи у світі?

❗«Соціальний рух» допоможе знайти відповіді на ці серйозні питання та пропонує прослухати лекцію нашого активіста, політолога та історика Дениса Пілаша.

🔸 Дата: 1 грудня 2023 року
🔸 Час: 19:00
🔸 Місце: Київ (анкета для отримання адреси або долучення онлайн)
🔸 Подія на Facebook

🤝 Всі, хто відвідають лекцію, матимуть можливість ознайомитися зі свіжими роботами художника Давида Чичкана, що присвячені участі сучасних лівих в обороні України.

✅ Подія проводиться за підтримки Данського інституту партій та демократії (DIPD).

Багатьом українським лікарям довелося ризикувати життям, аби врятувати інших.

🧑‍⚕️Тетяна Тарасенко — 60-річна молодша медсестра, яка надавала допомогу пацієнтам у холодній знеструмленій лікарні міста Тростянець під час окупації.

👨‍⚕️ Олександр Дудик — сімейний лікар з Херсонської області, який їздив під обстрілами на виклики та оперував людей.

👩🏻‍⚕️І Надія Цалінська, якій також довелося під обстрілами витягувати уламки й кулі з голови та черевної порожнини людей просто в себе вдома.

🎧 Більше про історії цих людей, а також про те, яку винагороду вони отримують за відданість своїй справі, — слухайте в озвучці нашої статті «Не кажіть, що мені робити. Скажіть, за які кошти»: про гордість і смуток української медицини».

Записи всіх відео з конференції «Діалоги периферій» з перекладом українською ✨

Ви знаєте, що минулого місяця ми провели велику міжнародну подію, присвячену питанням гарантій безпеки, боротьби з авторитаризмом, правам жінок, біженок і працівників.

Участь у ній взяли активістки й дослідники з України, Ірану, Білорусі, Палестини, Грузії, Лівану, Росії, ПАР, Вірменії, Молдови, Тайваню, Польщі й Угорщини.

А також близько 500 людей долучилися до стрімів як слухачки й слухачі. Дякуємо всім, хто були серед них 🙌🏽

Для тих, хто не мали можливості приєднатися, ми зібрали всі записи трансляцій з українським перекладом на нашому сайті.

Переходьте за посиланням, дивіться і поширюйте серед друзів та подруг. Дискусії вийшли дійсно продуктивними і корисними для подальшої стратегії міжнародної солідарності.

Давайте дивитися феміністичні фільми від «Фільми» 💛

Команда «Фільма» знову подарувала нам можливість цілих два тижні переглядати цікаві і важливі кінострічки у вільному доступі. Цьогорічна програма фестивалю присвячена темам: права на житло, гідну працю і переживання травматичного досвіду та пошуків шляхів зцілення.

🗓 Фестиваль триває від сьогодні та до 10 грудня.
🔗 Подивитися фільми можна на сайті «Фільми».
👌 А прочитати рецензії на кілька з них згодом можна буде у «Спільному».

Бажаємо всім гарних переглядів і цікавих вражень 🙌🏽