Спільне | Commons

Вітаємо всіх із Днем знань! ✊🏽

Своїми думками про важливість знань для побудови більш справедливого світу поділились уже всі авторитети в інтернетах. Ми ж вирішили за першовересневими настановами й привітаннями звернутися до студентства — людей, які на практиці відчули, як освіта повʼязана з боротьбою.

Історія профспілки «Пряма дія» налічує майже 30 років. Багато редакторок і авторів нашого журналу також брали участь у цій організації. У середині 2010-х профспілка занепала. Але цього року її відродило нове покоління активісток і активістів ⚡️

Тож на початку нового навчального року редакція «Спільного» вирішила поговорити з профспілковицями про проблеми студентства під час війни, шляхи їх подолання і плани «Прямої дії» щодо покращення української системи освіти.

Читайте про це на картках, або в повному інтервʼю.

«Я й не сподівався, що Лукашенко піде у відставку, але після першого тижня протестів я бачив потенціал для позитивних змін у країні, і особливо посприяти їм міг саме робітничий рух».

У серпні 2020 весь світ здивували протести у Білорусі, які стали найбільш значущим епізодом масової непокори за всю історію незалежності країни. Всупереч сподіванням багатьох, вуличні акції опозиції майже одразу були згорнуті масовими і жорстокими репресіями. А от страйкам на промислових підприємствах ще кілька місяців вдалося утримувати державно-капіталістичні еліти у деморалізованому стані.

✊🏽 Що ж зумовило таку важливу роль робітничого класу в білоруському протестному русі?
✊🏽 Як безжальне та жорстоке придушення протестів, яке Лукашенко здійснив за підтримки Москви, підготувало участь Білорусі у вторгненні РФ в Україну?
✊🏽 Чому через три роки після придушення опору тривають переслідування й арешти робітничих активістів і активісток?
✊🏽 І як політика урізання трудових прав й обмеження впливу профспілок призвела до поразки демократії?

Дізнавайтеся зі статті дослідника білоруського робітничого руху Володимира Артюха.

​​​​🔥 “Пряма Дія” ініціює петицію про перетворення будівлі колишнього російського посольства в Києві на громадський центр.

Оскільки дипломатичні відносини з РФ розірвані і не будуть відновлені в осяжному майбутньому, постає питання про долю будівлі колишнього російського посольства. Ми вважаємо, що найкращим варіантом буде перетворити її на громадський центр.

🏛 Громадський центр — це місце, де київське студентство зможе проводити курси, воркшопи, лекції та інші події. Після його створення для активних студентів відкриється можливість створення кооперативів, організацій взаємодопомоги і будь-яких спільних ініціатив.

🙌 Цей простір зможе стати точкою зустрічі для студентів, де вони будуть обмінюватися знаннями і досвідом. Це спростить генерацію нових ідей і спільну роботу над їхнім втіленням. Крім того, громадський центр буде підтримувати тих, хто потребує допомоги і прихистку.

🌈 Ця ініціатива матиме позитивний вплив на студентське співтовариство і сприятиме розвитку громадського життя загалом.
Новий центр має потенціал зробити внесок в життя кожного
київського студента.

Долучайся і підтримай ідею перетворення будівлі, яка зараз пустує, на корисний простір для кожного з нас!

❌ Вже два місяці до Арцаху не ввозиться абсолютно нічого. […] Якщо так продовжиться — люди почнуть помирати з голоду. Вже зафіксовано кілька випадків смертей ❌

Більше 30 років між Азербайджаном і Вірменією триває конфлікт щодо Нагірного Карабаху, який неодноразово переростав у збройне протистояння. Друге з таких кровопролитних загострень відбулося восени 2020 року — воно завершилося підписанням трьохсторонньої угоди про:
▪️ повне припинення вогню;
▪️ передання Азербайджану частини території Нагірного Карабаху, де проживає вірменське населення;
▪️ введення російських миротворців.

Проте і після цього сутички не припинилися. Навесні 2021 року азербайджанські війська продовжили захоплення міжнародно визнаних територій Вірменії. Вони також повністю закрили в'їзд до Карабаху будь-якому транспорту, окрім машин швидкої допомоги.

Блокада, яка призвела до нестачі продуктів, палива, ліків і електропостачання у регіоні триває вже 261 день. Як виживають карабаські вірмени в таких умовах, і що вони думають про життя під владою азербайджанського уряду — дізнавайтеся зі статті Жанни Оганесян.

День Незалежності вкотре проходить в умовах, коли український народ змушений на полі бою відстоювати своє право на самовизначення. І ця боротьба показує, як люди, які залучені до різної праці, мають різні пріоритети, говорять різними мовами, можуть солідаризуватися заради звільнення від імперіалістичних зазіхань.

Проте на шляху до побудови вільної та соціально справедливої країни нас очікує ще багато викликів. Тому сьогодні ми хочемо поділитися кількома важливими думками, які можуть стати орієнтиром у боротьбі за незалежне від зовнішніх і внутрішніх пригноблень майбутнє.

Бажаємо вам стійкості й наснаги у боротьбі за краще майбутнє! ✊🏽

«Люди не розуміють, що ізраїльський національний проєкт не обмежується самовизначенням євреїв і пошуком прихистку. Водночас це прояв колоніалізму та стирання палестинців».

Ізраїль, як країну, яка стійко захищає свої кордони, часто порівнюють з Україною. Та чи релевантним є таке порівняння, якщо враховувати, що вже більше 50 років Ізраїль займається окупаційною політикою? 🤔

Щоб краще розібратися у цьому питанні та розвінчати необґрунтовані стереотипи, ми звернулися до палестинської активістки — політологині Дани Ель Курд.

Читайте в новій статті, що дослідниця розповіла нам про:
▪️ політику Ізраїля і життя палестинців на Західному березі і в Секторі Гази;
▪️ палестинський опозиційний активізм;
▪️ феміністичний рух і становище ЛГБТК+ спільноти в країні;
▪️ релевантність порівняння України й Ізраїля;
▪️ пошуки солідарності між палестинським і українським народами в боротьбі з антиімперіалізмом і авторитаризмом.

Матеріал опубліковано в рамках проєкту «Діалоги периферії», спрямованого на обмін досвідом між активістами у боротьбі з імперіалізмом і авторитаризмом. Сподіваємося, що статті проєкту допоможуть усвідомити наші зв’язки і вибудувати солідарність між суспільствами.

🎧 Слухайте про те, як розпродаж державних земель шкодить українській економіці, добробуту населення та довкіллю, — в озвучці статті Олександра Кравчука та Тараса Білоуса 🌾