«Перспективи деколоніальних «лівих» залишають бажати кращого. Через те, що вони заперечують універсалізм як «білий» та «західний», їхній радикалізм ґрунтується на войовничому расовому партикуляризмі».

Загострення конфлікту між Ізраїлем і Палестиною 7 жовтня 2023 року знову привернуло увагу різних політичних сил до проблеми самовизначення палестинців та євреїв. Заголовки лівих видань усього світу переповнилися згадками «поселенського колоніалізму». Водночас такий «деколоніальний» погляд нерідко опускає особливості ситуації та не пропонує соціалістичну перспективу, а натомість дрейфує в бік етнонаціоналізму.

У статті британсько-нігерійського публіциста Ральфа Леонарда читайте:

▪️ Чи пропонує розуміння Ізраїлю як поселенсько-колоніальної держави прогресивну альтернативу врегулювання конфлікту?
▪️ Як сіоністський рух балансує між просвітницьким та романтичним ідеалами націоналізму?
▪️ І чому остаточне вирішення ізраїльсько-палестинського питання неможливе без покладання на універсалістський національний проєкт?