🙅🏻‍♂️ «Вибачте, нічим не можемо допомогти, тому що ми не знаємо, що ви — це саме ви».

Майже два роки війни приблизно такі відповіді на запит про виготовлення українських паспортів отримують молоді люди, які виїхали з територій ЛНР і ДНР.

Після окупації частини Донецької і Луганської областей 2014 року там залишилися діти, які після досягнення повноліття з різних причин не змогли оформити український паспорт. Із початком повномасштабного вторгнення частині з них вдалося виїхати закордон. Проте без документів на території Європи вони тривалий час жили, практично не маючи жодних прав, зокрема, на соціальну допомогу, житло, освіту й роботу.

❓Чому протягом двох років повномасштабної війни їм так і не вдалося оформити український паспорт?
❓ Як це впливає на їхнє життя та майбутні перспективи?
❓Чи робить щось українська влада, щоб допомогти цим людям?
❓ І яких змін потребує законодавство для покращення їхнього становища?

Щоб знайти відповіді на ці питання, ми поспілкувалися з Настею, Андрієм, Валерією та Федором, чиє дорослішання проходило на окупованих територіях. Кожна з їхніх історій є ще одним свідченням того, як війна ламає життя людей. Проте наші герої не втрачають надій на краще майбутнє. Про їхнє життя, спогади і мрії, — читайте в новій статті.