#Тайвань #Боєприпаси #Логістика #ОбороннаСтійкість #Sustainment

🇹🇼 120 ДІБ ВІЙНИ: ТАЙВАНЬ УЧЕТВЕРО ЗБІЛЬШУЄ НОРМАТИВНИЙ ЗАПАС БОЄПРИПАСІВ

Тайвань переходить до значно жорсткішої моделі планування війни: збройні сили мають отримати запас бойових боєприпасів не на 30, а на 120 діб ведення бойових дій.

Для цього розрахована шестирічна програма на NT$27,59 млрд, близько $868 млн. Її сенс не просто у закупівлі додаткових снарядів. Тайвань готує сухопутні сили до ситуації, коли після початку війни острів може опинитися під блокадою, а нормальне зовнішнє постачання буде серйозно обмежене або перерване.

Що означають 120 діб

Це важливе уточнення.

Тайвань ще не має сформованого 120-добового запасу. Нинішній норматив становить 30 діб, а 120 діб - ціль, якої планують поступово досягти в межах шестирічної програми.

Програма «поповнення критично необхідних боєприпасів» розрахована до 2031 року. На 2026 та 2027 роки передбачено приблизно по NT$7,3 млрд для прискореного поповнення дефіцитних позицій.

Таким чином:

30 діб → 120 діб = ×4 до нормативної автономності за запасами бойових боєприпасів.

Але це не означає гарантовані 120 діб однаково інтенсивної війни. Реальна тривалість запасів залежатиме від темпу бойових дій, структури сил, втрат складів, доступності озброєння, логістики та можливостей поповнення.

Що закуповуватимуть

У відкритих документах Міноборони серед пріоритетних дефіцитних позицій називали:

▪️ 120-мм танкові боєприпаси;
▪️ 105-мм танкові боєприпаси;
▪️ 30-мм боєприпаси для автоматичних гармат;
▪️ метальні заряди для 155-мм артилерії;
▪️ високоенергетичні вибухові речовини.

Це показовий перелік.

Мова йде переважно не про дорогі високоточні ракети, а про масові витратні боєприпаси, які необхідні для підтримання тривалого високоінтенсивного сухопутного бою.

Саме їхня витрата дуже швидко перетворює номінальну кількість танків, БМП і гаубиць на питання логістики: скільки часу ці системи фактично зможуть воювати.

Чому Тайваню потрібні саме великі запаси

Географія створює принципову відмінність від континентальної держави.

У мирний час боєприпаси можна отримувати морем і повітрям. Після початку блокади або великої війни цей механізм може різко деградувати.

Тайванське Міноборони прямо пов’язує збільшення резервів із необхідністю підтримувати бойові дії під час воєнної блокади.

Тому для острова стратегічний запас виконує функцію буфера між:

початком війни → порушенням зовнішнього постачання → власними запасами → внутрішнім виробництвом → можливим відновленням зовнішньої логістики.

У такій системі боєприпаси, пальне, запчастини та ремонтні потужності фактично стають запасом часу.