Сьогодні, 4 жовтня, у Києві на Майдані Незалежності відбулася громадянська церемонія прощання з майором Повітряних сил Збройних Сил України Маратом Мамбетовим, який загинув 1 жовтня під час виконання бойового завдання.

Марат Мамбетов був командиром ланки 40-ї бригади тактичної авіації «Привиди Києва».

На винищувачі МіГ-29 він завдавав ракетно-бомбових ударів по російських окупантах на одному з напрямків фронту. Під час виконання завдання літак був підбитий ворожою ракетою. Пілот катапультувався, але, на жаль, не вижив.

Йому було 25 років.

На Майдан Незалежності, головну площу України, яка в найвідповідальніші для країни часи мобілізує та єднає українську націю, попрощатися з Героєм та висловити співчуття його батькам прийшли представники командування Повітряних сил Збройних Сил України, льотчики-побратими Марата, члени Меджлісу кримськотатарського народу, активісти, а також вчителі й однокласники Марата.

Наприкінці церемонії прощання труну з тілом Марата, покриту Державним Прапором України та кримськотатарським національним прапором, у супроводі військової варти відправили до місця поховання.
____________
Нижче текст мого виступу в якості Голови Меджлісу кримськотатарського народу:

Ürmetli cemaat! / Шановна громадо!

Сьогодні ми стоїмо перед великою втратою.

Марат Мамбетов, 25-річний пілот Повітряних Сил Збройних Сил України, віддав своє життя, захищаючи Україну, її територіальну цілісність і суверенітет. Він загинув, виконуючи свій військовий обов’язок, наближаючи той день, коли і його, Марата, і наша , всіх кримських татар Батьківщина - український Крим буде звільнений від російської окупації.

Ми всі відчуваємо великий біль від цієї втрати.

До Меджлісу кримськотатарського народу звертаються співвітчизники, у тому числі з окупованого Криму, просячи передати батькам і рідним Марата слова свого співчуття, підтримки та вдячності.

Марат був кримським татарином. Сином Криму. Воїном України.

Він належав до покоління, яке не просто говорить про звільнення Криму від російської окупації. Він був одним із тих, хто взяв зброю і став на захист своєї Батьківщини.

Ми знаємо, що означає втрата побратима. Але ми можемо лише уявити, який біль сьогодні переживають батько Марата — Редван, його мати Яна, його рідний брат Рафаєль.

Для них смерть сина і брата це не просто втрата. Це біль, який неможливо виміряти словами. Це коли разом із найдорожчою людиною ніби відходить частина тебе самого.

Жодні слова не здатні зменшити цей біль.

Але сьогодні ми хочемо, щоб родина Марата знала: ви не самі.

Від імені Меджлісу кримськотатарського народу, від імені кримських татар і всіх наших співвітчизників я висловлюю вам найглибше співчуття.

Ми схиляємо голови перед пам’яттю Марата.

І водночас я хочу сказати те, у що ми віримо.
Україна вистоїть.
Україна переможе.

Крим буде звільнений, всі кримські татари знову обіймуться у звільненому від російських варварів Криму. І це станеться, тому що тисячі воїнів - кримських татар разом зі своїми побратимами - українцями боронять суверенітет і територіальну цілісність України.

І ця впевненість до нашого повернення до Криму не просто слова. Вона народжується з мужності й відданості таких людей, як Марат Мамбетов.

Ми низько вклоняємося всьому українському воїнству! Людям, які до кінця залишаються вірними своїй країні, своєму народові і своїй землі.

Марат віддав життя за Україну. І його жертва не буде забута.

Ми збережемо його ім’я.
Ми збережемо його пам’ять.

Його ім’я буде серед імен кримських татар та інших жителів Криму, які мужньо захищали свою Батьківщину і віддали за неї найдорожче - своє життя.

Ми повернемося до Криму!

І Марат повернеться туди разом із нами, у нашій пам’яті, у нашій вдячності, у пам’яті майбутніх поколінь.

Дорогі Редване, Яно, Рафаєлю!

Прийміть наш уклін, наше найглибше співчуття і нашу вдячність за сина, за брата, якого ви виховали і яким пишатимуться не лише його рідні, а й Крим і вся Україна.

Нехай Всевишній прийме душу Марата.

Allah rahmet eylesin!

Світла пам’ять Герою Марату Мамбетову!

Слава Україні!
Героям слава!