✍️ Дарія Тепла
@laboratoryua
Ох, і довго ж мене не відпускала ця історія. Я зазвичай дочитую книгу і досить легко перемикаюся на наступну, але не цього разу.
Це зворушлива і щемка історія родини Сорайло, яка розкривається від імені Веремія Сорайла. Починається вона з його народження(про яке він сам і розповідає) і знаходить продовження в його дітях та онуках. Веремій Сорайло має особливий дар - тінь, яка може сховати від небезпеки. Через одну родину авторка проводить нас крізь значний шматок історії України - окупацію німецькими військами, задушливу радянщину, і аж до сучасної війни.
Я в захваті, який це гарний текст - авторка дуже майстерно працює з художніми засобами: оживляє речі, природу, простір навколо героїв, і через це все ніби стає живим учасником історії. Ті курочки, які клюють тривогу Мотрі - образ, який проходить крізь усю книгу і досі сидить мені у голові
Зате Мотря Сорайло не зраділа, що хлопці дізналися про тінь. Ці двоє не соромились доводити її до головного болю та поколювання в серці. Коли я втомлений повертався після роботи, помічав, як курочки на чорній хустці клюють її тривогу, що проступала сизими маковими зернинами на потилиці біля вузла хустки.
І потім
Навколо маминого обличчя зібралось мокре волосся. Хустинка зсунулась трохи на потилицю, а курочки десь поховались
Лінія тіні - дуже легенька, але додає цій історії особливості і, на мою думку, певного символізму: тінь може сховати від ворога, але дорогу до прощення кожен має знайти сам. Герої історії - звичайні люди, життя яких припадає на складний час. Вони проживають то життя по-своєму і не завжди легко зрозуміти їх дії. Найбільше в цій історії мене зворушило те, що онука ніби повертає Веремії ту частинку себе, яку він загубив.
Так я вперше зустрівся з тією, хто дасть мені справжню можливість до спокути. І з тією, яка стане найяскравішою, найпершою та найважливішою зіркою мого життя - з Уляною Сорайло.
Книга залишила дуже сильні враження - одна із найкращих книг цього року
#Читацькі_нотатки_відгук