Низ і верх завантаження треба грати однаково

Один і той самий турнір за $100 для одного професійного гравця може бути низом його звичайного завантаження - одним із найдешевших турнірів у сесії. А для іншого, навпаки, верхом - одним із найдорожчих.

І ставлення до тих самих ста доларів у цих двох людей цілком може бути різним.

Для одного це: «Та похуй, сотка, можна й пошукати пригод».
Для іншого: «Йой, дорогий турнір, треба акуратніше, головне не вилетіти».
І обидва підходи погані.

В ідеалі ви маєте однаково холоднокровно грати і низ, і верх свого завантаження.

Звичайно, стратегія в дешевшому турнірі може сильніше відхилятися в експлойти. Там слабші опоненти, вони частіше підставляються, роблять більше помилок, і цим треба користуватися.

Але ваша базова логіка прийняття рішень не повинна змінюватися через те, скільки конкретно коштує цей турнір відносно вашої загрузки.

Якщо треба ризикувати - ризикуємо.
Якщо треба зробити великий кол - робимо.
Якщо треба поставити великий блеф - ставимо.

І навпаки, в дешевому турнірі не треба раптом вирішувати, що дисципліна більше не потрібна. Треба фолдити - фолдіть. Треба чекати - чекайте. Треба відмовитися від красивої, але фігової ідеї - відмовляйтеся.

Мені здається, одна з важливих сходинок росту гравця починається саме тоді, коли гроші перестають втручатися в рішення.

Коли у верхньому турнірі ви не затискаєтесь тільки тому, що він дорогий.
А в нижньому не починаєте творити хуйню тільки тому, що «ну це ж копійки».

Ваша стратегія може змінюватися через поле, структуру, конкретного опонента, стек, стадію турніру. Але не через страх втратити байін чи зворотнє - байдужість до нього.

Якщо ви навчитеся однаково серйозно і холоднокровно грати весь свій діапазон завантаження, від найдешевшого турніру до найдорожчого, як гравець ви станете значно сильнішими. Зуб даю