🙏 ВІДКРИТІСТЬ ДО ЛЮДСЬКИХ ПРОБЛЕМ

Возлюби ближнього твого. 🤩

🚫 Від комуністів та інших матеріалістів нам часто доводиться чути докір:
— Ви, церковні люди, думаєте про Бога і не звертаєте уваги на людей, живете для неба і не дбаєте про земні справи.

Чи справді це так? Чи вірно, що наша релігія закриває нас від людських проблем? Чи, навпаки, ми повинні стверджувати, що вчення Христа і Церкви робить нас максимально відкритими до них?

Адже все, що сказав нам Господь, зводиться до двох заповідей, причому друга з них — і Учитель на цьому наполягає — подібна до першої:
— Возлюби Господа Бога твого всім серцем твоїм і всіма силами твоїми; і возлюби ближнього твого, як самого себе.

До цієї заповіді Христос повертався постійно:
— Оскільки ви зробили це одному з братів Моїх найменших, то зробили Мені.
— Вголод Я був, і ви дали Мені їсти...
— Заповідь нову даю вам, щоб любили один одного; як Я возлюбив вас, так і ви любіть один одного. По тому пізнають усі, що ви Мої учні, якщо матимете любов між собою.
— Просячому в тебе дай... І якою мірою міряєте, такою і вам відмірятимуть.

📖 Апостольські послання також постійно повертаються до того ж:
— Весь закон в одному слові зводиться: люби ближнього твого, як самого себе... Носить тягарі один одного, і так виконаєте закон Христів

(Послання до Галатів святого апостола Павла, гл. 5 і 6).

— Зодягніться в милосердя, доброту, смиренномудрість, лагідність, довготерпіння, поступаючись одне одному і прощаючи взаємно, якщо хто на кого має скаргу... Найбільше ж зодягніться в любов, яка є сукупність досконалості (

Послання до Колосян святого апостола Павла, гл. 3).

— Не про себе лише кожен дбає, але кожен і про інших

(Послання до Филип'ян святого апостола Павла, гл. 2).

— Якщо я знаю всі таємниці, і маю всяке пізнання, і всю віру, так що можу і гори переставляти, а не маю любові, то я ніщо

(Перше послання до Коринтян святого апостола Павла, гл. 13).

— Кожен, хто не робить правди, не є від Бога... Він (Христос) поклав за нас душу Свою: і ми повинні класти душу за братів. Хто, бачачи брата свого в потребі, закриває від нього серце своє: як перебуває в тому любов Божа?... Хто каже: я люблю Бога, а брата свого ненавидить, той брехун

(Перше послання святого апостола Іоанна, гл. 3 і 4).

Хіба Церква протягом віків не брала на себе ініціативу у вирішенні безлічі питань, пов’язаних із справедливістю і любов’ю? Приклад поганих християн нічого в цьому не змінює. 🤩

— Фернанд Лелотт, «Перспективи». Розділ II (уривок).

🤩 𝖣𝖮𝖫𝖮𝖱𝖤 𝖵𝖨𝖭𝖢𝖨𝖳 𝖢𝖮𝖱 | 𝖲𝖴𝖡𝖲𝖢𝖱𝖨𝖡𝖤