3 окрема важка механізована Залізна бригада

З ТОРГІВЛІ — У РОЗВІДКУ

Від торгового агента до командира бойового підрозділу — такий шлях лише за кілька років пройшов 46-річний Володимир з позивним «Калниш».

До початку повномасштабного вторгнення він навіть не уявляв себе у війську: закінчив педагогічний виш, десять років працював у сфері торгівлі (продукти харчування), професійно займався біатлоном — майстер спорту.

Велика війна застала на рідній Сумщині, через яку одразу пішли ворожі колони. Долучився до місцевої тероборони, чергував на блокпостах. Своєї черги взяти до рук зброю довелося чекати до січня 2023-го. Позивний «Калниш» обрав на честь земляка — Петра Калнишевського, останнього кошового отамана Запорозької Січі.

Оскільки Володимир мав вищу освіту, у ЗСУ після підготовки отримав офіцерське звання та служив на посадах морально-психологічного забезпечення воїнів. В складі іншої бригади пройшов Лиман, Ізюм, Куп’янськ...

У 2025 році Володимиру довірили командувати ротою, де він мав великий авторитет у побратимів. Потім була Чернігівщина, де «Калниш» вже став заступником командира стрілецького батальйону.

Коли підрозділ доєднався до Залізної бригади, йому доручили ще більш складні задачі — розвідку. Згадує: не лише стримували окупантів, але й наносили суттєві ураження...

Офіцер наголошує: важливо не лише тримати рубежі оборони чи вести наступальні дії, спрямовані на вихід до державного кордону. Головне — зберегти особовий склад, в першу чергу новачків з мінімальним бойовим досвідом.

Про те, чому він на війні, Володимир говорить коротко: «Замість мене мою роботу ніхто не зробить. Так, військового досвіду в мене, можливо, наразі не так і багато. Але тут ти постійно навчаєшся, вдосконалюєш навички, набуваєш досвіду, який більше ніде, як на війні, не отримаєш. І вже ділишся цим досвідом з побратимами».

«Чому ми досі тут, у війську?» — розвідник відповідає без роздумів і вагань. «А давайте зараз усі гуртом розвернемося і розійдемося по домівках.. А потім — до когось раніше, до когось пізніше — до нашого дому прийдуть вороги. Спочатку вб’ють нас, далі наші згвалтовані жінки народять їм дітей, які, змалку отруєні їхньою пропагандою, підуть воювати проти України.

Тому ми маємо боронити свою країну, свій дім. І це має робити кожен, незалежно від того, хто ким був у цивільному житті».

#СухопутніВійська

День захисників та захисниць України, загартований у полум’ї війни, став одним із головних свят країни. Міцно стоятиме воїнство — не впаде, стоятиме держава.

Сьогодні згадуємо героїв національно-визвольної боротьби та дякуємо тим, хто захищає свободу нині. Символічно, що 1 жовтня — це також свято Українського козацтва, чергова річниця УПА та Покрова Пресвятої Богородиці, заступниці українського війська.

Пишаємося своєю належністю до Збройних Сил та славетної Залізної бригади. Наше гасло «Завжди вперед» — це наш характер та рішучість діяти, де найважче, бути попереду; непохитно тримати рубежі оборони.

Цінуємо усіх, хто відданий справі захисту рідної землі. Схиляємо голови перед пам’яттю полеглих побратимів.

Вітаємо воїнство та співгромадян з усіма величними святами! Дякуємо за мужність та підтримку Сил оборони. Бажаємо здоров'я, мирного неба, а головне — повернення захисників та захисниць з війни живими та неушкодженими.

Слава Україні!

З повагою,
тимчасово виконуючий обов'язки командира 3 окремої важкої механізованої Залізної бригади

підполковник Ярослав МЕДИК

#СухопутніВійська

Коли ворог стає ціллю, фінал однаковий: для техніки — перетворення на уламки, для солдатів — чорнозем або чорний мішок для сміття.

Чергову бойову хроніку Залізної бригади відкривають дронарі піхотинців, які влучними скидами з бомберів накривають штурмовиків неподалік села Красне Перше Харківської області. Невідомі «херої сво» ліквідовані.

Логістику окупаційної армії знищують інші підрозділи. Автомобіль «Нива» уражений в лісі в районі села Піски. Гумовий човен, яким московити перепливали річку Оскіл, розірвано ударом дрона батальйону безпілотних систем «Гатило».

В тимчасово окупованому селі Тополі ударом з повітря розтрощено обладнання радіоелектронної боротьби, що спростить роботу наших безпілотників.

Тим часом у піднебессі тривають битви за участю «Залізних птахів» — батареї перехоплювачів зенітного ракетного дивізіону. В сюжеті: знищення «шахеда», розвідувального БПЛА «Скат», а також ударних «Ланцета» та «Італмаса».

Епізод з «Італмасом» цікавий ще й тим, що ураження додатково показано зі сторони. Спалення «чортольота» зафіксувала тепловізійна камера другого перехоплювача.

#СухопутніВійська

Неодноразово фіксувалися випадки, коли окупанти молилися перед тим, як лізти на позиції Залізної бригади. Але молитва не рятує бісове плем’я від ліквідації.

Подібне сталося днями поблизу села Красне Перше на Харківщині. Аеророзвідка засікла двох московитів в так званих «антидронових плащах». Один із штурмовиків ретельно хрестився.

Та тільки-но обидва стали під деревом, одразу отримали вибухове «благословіння» від бомберів батальйону безпілотних систем «Гатило».  

З мовчазними та смертельно небезпечними ворожими безпілотниками в цій хроніці розбираються воїни інших підрозділів.

Дронарі танкового батальйону спалюють FPV-ждуни на дорогах. А екіпажі батареї перехоплювачів «Залізні птахи» зенітного ракетного дивізіону знищують ударні БПЛА «Молнія», «Гербера», а також баражуючий боєприпас «Ланцет».

#СухопутніВійська

Безпілотники — універсальна зброя для знищення російських окупантів та їхньої техніки. В залежності від цілей та дякуючи майстерності наших воїнів все працює ефективно — перехоплювачі, FPV-дрони, бомбери…

За допомогою перехоплювачів полюють на ворожі БПЛА екіпажі батареї «Залізні птахи» зенітного ракетного дивізіону. На відео — знищення ударних дронів VT-40 та крилатих «Молній», що несуть вибухівку.

На землі ліквідують окупантів дронарі інших підрозділів. Неподалік села Дворічанське на Харківщині двоє окупантів на квадроциклі підірвалися на міні. Почали тікати, але їх наздогнав та вгатив наш FPV.

Палаюча техніка доповзла до посадки, де сховалися обидва рашисти. А їхню «труну на колесиках» остаточно спалили скидами бомбери.      

В тій же місцевості дронарі групи Crazy Cats розгледіли московита-штурмовика, що затаївся в кущах. Там він і сконав після удару «бойової пташки».

#СухопутніВійська

Напутнє слово бійцям, яких навчав протягом двох місяців, інструктор завершив оплесками на честь своїх підопічних. А капелан нагадав воїнам, що «шаблею та вірою свята воля від Бога дається».

Зворушливими та символічними моментами наповнена кожна урочистість з приводу завершення вишколу новобранців. Започаткована командування Залізної бригади церемонія вже стала новою традицією військової частини.

Кожен, хто сьогодні бореться або стає на захист держави, заслуговує на вдячність та нагороду. Для цих чоловіків, що успішно пройшли базову загальновійськову підготовку (БЗВП), перша нагорода — це нарукавний знак Залізної.

Піднесеність зростає з кожною хвилиною. Вітання від командування, з яким виступив заступник командира бригади з психологічної підтримки персоналу. Хвилина мовчання за полеглими побратимами. Колективне проголошення клятви Залізній бригаді.

Кульмінацією завжди стає вручення лицарських шевронів — як цінності та належності до великої бойової родини. Вручають ті, хто допомагав новобранцям засвоювати науку солдата, — інструктори та офіцери-психологи.

Завершилася церемонія молебнем військового священника, кропленням присутніх освяченою водою та словами: «Нехай Бог вас береже! Слава Україні!».

#СухопутніВійська

Воїни підрозділів БПЛА Залізної бригади цілодобово знищують усю мерзоту з московії — хоч двоногу, хоч крилату, хоч броньовану.

Саме броньованого мастодонта — 42-тонну самохідну гаубицю 2С19 «Мста-С» — уразив FPV-дрон батальйону безпілотних систем «Гатило». Гармата, яку ховали в лісових хащах, серйозно пошкоджена.

На відкритій місцевості дронарі танкового батальйону знешкоджують ворожий FPV-ждун, якими буквально усіяні фронтові дороги.

Тим часом на значних висотах полюють на безпілотники загарбників «Залізні птахи» — батарея перехоплювачів зенітного ракетного дивізіону. На відео — знищення розвідників «Скат», «Zala», а також ударних «Гербер» та рідкісного дрона-камікадзе «Італмас»
.
Зовсім не унікальна ціль — солдати окупаційної армії, але закінчують вони аналогічно. Одного з таких ліквідував неподалік села Красне Перше дрон роти безпілотних авіаційних комплексів «Карма». Московит копав бліндаж, а фактично викопав собі могилу.

#СухопутніВійська

На Хмельниччині та у Житомирі вклонилися подвигу та провели в останню путь двох воїнів Залізної бригади — солдатів Анатолія Дудняка та Андрія Татуревича.

* * *
Анатолій Станіславович ДУДНЯК, навіки 52 роки. Народився та виріс у селі Тарасівка Ярмолинецького району Хмельницької області. Закінчив школу, відслужив строкову в армії. Працював у місцевому сільгосппідприємстві «Іскра», зокрема трактористом.

Мирну працю обірвала широкомасштабна війна. Влітку 2022-го долучився до лав 3 окремої танкової бригади, воював у самохідному артилерійському дивізіоні.

Коли того потребували бойові задачі, був відряджений тимчасово до піхотного підрозділу, де працював в тому числі з «малою артилерією» — мінометами. Отримав поранення, після одужання повернувся у стрій.

Побратими згадують Анатолія Станіславовича як сміливого воїна. Його командиру особливо запам’яталося бажання Дудняка поберегти молодь: «Рвався у бій, аби туди не йти молодим. Завжди їх прикривав, і вони його поважали. Хорошою людиною був…»

Останній бій солдат Дудняк прийняв на позиції самохідної гаубиці 2С3 «Акація» 15 вересня 2026 року на Харківщині. Бойову машину атакували три ворожі FPV-дрони на оптоволокні. Внаслідок ударів Анатолій Станіславович отримав смертельне поранення.

…Земляки зустріли героя, який повернувся додому «на щиті», живим коридором. Попрощатися прийшли мешканці Новодунаєвецької та Солобковецької громад. У селі Солобківці на центральній площі було звершено заупокійну літію, а поховали Анатолія Дудняка на цвинтарі рідної Тарасівки.

* * *
Андрій Миколайович ТАТУРЕВИЧ, навіки 46 років. Народився та виріс у Житомирі. Після школи закінчив Житомирський інженерно-технологічний інститут за спеціальністю «Менеджмент підприємств».

Працював у різних компаніях. Згодом відкрив власну справу — встановлював акустично-світлові системи по всій Україні.
Пішов на війну та долучився до Залізної бригади у жовтні 2023 року. Технічна підготовка та сумлінність Андрія Миколайовича особливо допомогли підрозділу безпілотників механізованого батальйону.

Солдат Татуревич з позивним «Андрій IT» встиг опанувати «мавіки», FPV-дрони, важкі бомбери. Хоч пілотом, хоч сапером (споряджання боєприпасів БПЛА) — всюди був ефективним. Виконував бойові задачі майже на усіх позиціях батальйону.

Побратими також цінували його за доброзичливість та вміння знаходити спільну мову з різними людьми. Зокрема з іноземцями, які воюють пліч-о-пліч з українцями.

Напарником-пілотом та хорошим товаришем Андрія був колумбієць «Лео». Вони загинули разом 14 вересня 2026 року внаслідок удару двох ворожих FPV-дронів.

…Церемонія прощання з Андрієм Татуревичем відбулася 25 вересня у Житомирі, де зібралися рідні та близькі, а також приїхали з фронту побратими. Молитва за упокій лунали у Михайлівському кафедральному соборі, а поховали героя на Алеї Слави Корбутівського міського кладовища.

* * *
Сердечні співчуття рідним, близьким та побратимам полеглих! Вічна їм пам’ять та слава!

——————-
Групове фото: Андрій Татуревич (на задньому плані підняв руку) з побратимами. Ліворуч у синій футболці його напарник Лео, з яким загинули разом.


#СухопутніВійська

Вони тримають фронт, а їхні душі тримають та наповнюють силою рідна домівка, найдорожчі люди та земля предків.

Воїни Залізної бригади. Побратими. Опора нації. Звертаються до своїх та до самих себе.

Іван з позивним «Wi-Fi», 42 роки. Старший солдат, водій роти зв’язку батальйону управління. На війні з 2015 року. Земляк мешканців села Чорнухи на Полтавщині, колишнього козацького містечка та батьківщини філософа Григорія Сковороди.

#СухопутніВійська

Їм довірили зброю на захист країни на п’ятий рік великої війни, бо державі дедалі важче, а московити не відмовилися від бажання знищити українську націю.

Новобранці Залізної бригади. Ще вчора — люди мирної праці, а сьогодні — вже на короткому шляху до трударів війни. Умовно завтра саме на таких чоловіках та їхніх досвідчених побратимах буде триматися фронт.

Удачі вам, козаки!

#СухопутніВійська