Archive artifacts

Постать полковника Армії УНР Івана Литвиненка посідає помітне місце в історії українського визвольного руху. Він розпочав військову службу ще під час Першої світової війни, воював у роки Української революції, командував підрозділами Армії УНР, брав участь у військово-дипломатичних місіях, а згодом працював у розвідці УНР разом із польськими союзниками. Під час Другої світової війни Литвиненко долучився до УПА, працював у розвідці Крайового військового штабу УПА-Північ, викладав у старшинській школі й готував майбутніх командирів. Згодом через стан здоров’я він залишив УПА й оселився із дружиною на Львівщині під чужим прізвищем.

Згідно з документами, 12 квітня 1945 року Литвиненка завербували органи НКГБ під агентурним псевдонімом "Шендрик". Однак подальша співпраця, схоже, не виправдала очікувань радянської спецслужби. Принаймні саме так випливає зі службових характеристик, які чекісти складали на свого агента. У документах вони скаржилися, що за час співпраці "Шендрик" не надав жодних суттєвих відомостей про підпілля ОУН та УПА.

Документи, що зберігаються в архіві Служби зовнішньої розвідки України, зокрема розшукова справа та фрагменти агентурної справи Литвиненка, становлять значну цінність для дослідників історії українського визвольного руху та всіх, хто цікавиться українською історією. Особливу увагу привертають власноручні свідчення полковника, написані на вимогу чекістів. Вони дають змогу відтворити окремі епізоди його діяльності в роки війни, контакти з українським підпіллям та обставини життя на Львівщині й у Льові після переходу до нелегального становища.

Ми із Локальною історією публікуємо ці свідчення із невеличким редакторським опрацюванням та коментарями.

Сьогодні, в день створення УПА - читайте частину 1 - https://localhistory.org.ua/texts/statti/shtab-upa-pogliad-iz-seredini-svidchennia-polkovnika-litvinenka/

📜Канал "Архівні Артефакти"

У ПОЛЬЩІ ВИЯВЛЕНО ОСТАНКИ УКРАЇНСЬКИХ ЖЕРТВ

Близько 30 останків жертв виявлено українською експедицією на території православного кладовища у селі Ласків, Люблінського воєводства Республіки Польща.

Пошукові роботи проводяться на замовлення УІНП. Забезпечує проведення пошукових робіт КП «Доля», яке отримало від польської сторони відповідний дозвіл 31 серпня 2026 року.

Виявлено як поодинокі, так і групові поховання українців, які загинули внаслідок нападу підрозділів Армії Крайової та Батальйонів хлопських у березні 1944 року.

Останні подібні пошукові експедиції, під час яких було виявлено людські останки, відбулися у 2016 році.

Керівник КП «Доля» Святослав Шеремета підкреслив:

«Попередні результати пошукових досліджень підтверджують інформацію, відображену в спогадах колишніх мешканців Ласкова, яким вдалося врятуватися під час страшних подій березня 1944 року. Ми плануємо продовжувати пошук місць поховань, а наступним етапом провести ексгумаційні дослідження, перепоховати загиблих та гідно вшанувати їх пам'ять».

Історична довідка.

За різними історичними даними, під час масового вбивства українців у Ласкові 10 березня 1944 року загинули понад 300 людей. У межах досліджень істориків та експертів з України й Польщі встановлено дані про 327 мешканців Ласкова, які загинули у 1944 році. Водночас окремі історики називають більшу кількість жертв – близько 350 осіб. Остаточна кількість жертв може бути встановлена внаслідок подальших історичних та пошукових досліджень.

📜Канал "Архівні Артефакти"

КГБ проти Дня створення УПА: як Москва намагалася стерти пам’ять про українську визвольну боротьбу

14 жовтня, на свято Покрови, українці традиційно відзначали День створення УПА. У 1967 році, до 25-ї річниці повстанської армії, українська діаспора готувала масштабні заходи у США, Канаді та інших країнах. Планували видати історії УПА українською й англійською мовами, проводити радіопередачі, популяризувати повстанський рух у пресі, організовувати молодіжні зустрічі та вшанування загиблих.

КГБ уважно стежив за цими планами й намагався їм перешкодити. У березні 1967 року він доповідав керівництву компартії України про створення у США комітету з організації ювілейних урочистостей, а обласним управлінням наказали розробити заходи для зриву святкування за кордоном. Паралельно радянські спецслужби намагалися дискредитувати УПА, розколювати українську еміграцію та тиснути на західні уряди, зокрема за допомогою сфальсифікованих документів.

Однак святкування відбулися. У Вашингтоні на урочистий банкет надійшли вітання від 14 сенаторів і 63 членів Палати представників США. У Канаді в Торонто відбулася маніфестація за участю близько восьми тисяч осіб, а серед тих, хто надіслав вітання, був прем’єр-міністр Лестер Пірсон. Заходи також пройшли у Великій Британії, Німеччині, Австралії, Аргентині та Бразилії. Для діаспори це було не лише вшанування минулого, а й спосіб нагадати світові про прагнення України до незалежності.

Розсекречені документи Служби зовнішньої розвідки України показують, наскільки серйозно радянські спецслужби сприймали боротьбу за історичну пам’ять. КГБ прагнув не просто дискредитувати УПА, а й не допустити поширення за кордоном українського погляду на визвольну боротьбу.

📜Канал "Архівні Артефакти"

797 свідчень про нацистський терор проти українців

Нещодавно у Канаді був віднайдений масив его-документів про досвід українців під час нацистської окупації в роки Другої світової війни. Це анкети-заяви на вступ, які вимагали детального опису особистих переживань переслідувань, а також контекстуальної інформації.

Як і будь-які наративи від першої особи, ці сотні справ відображають індивідуальні погляди й не застраховані від впливу групового мислення. Тим не менш, вони є досі невикористаним ресурсом, який повертає сотні нечуваних голосів та нерозказаних історій.

На опублікованих фото - Заява-анкета до Ліги українських політичних в’язнів від отця Стефана Тарнавецького, у якій описується його арешт та ув’язнення Гестапо 14 грудня 1943 року під час театральної вистави в Івано-Франківську. Хоча о. Тарнавецького зрештою звільнили завдяки втручанню Церкви, десятки інших відвідувачів були страчені без суду і слідства.

Детальніше тут!

📜Канал "Архівні Артефакти"