Гарячі казки Анні Флейм

У-і-і-і, перший негативний відгук на повністю прочитану (що важливо, адже читання впроцесника та повної книги - це різний досвід) "Поціловану некромантом".
Мабуть, моя радість з такого приводу виглядає дивно 🙄 Тому поясню)
Насправді все гаразд, просто моя авторська паранойя нарешті вгамувалась.

Звісно, приємно, коли книга подобається всім, хто її прочитав. Але ж насправді так не буває. Якщо взагалі немає негативних відгуків чи якихось зауважень, то можливі два варіанти - або замала вибірка, або читачі просто не ризикують писати якусь критику в бік автора, щоб його не образити, не викликати хвилю негативу в свій бік тощо. Бо різні автори по-різному до цього ставляться, і ніколи не знаєш, як те чи інше слово відгукнеться, як то кажуть...

Авжеж, є ймовірність настільки вдалого позиціонування книги, що люди, яким щось в ній може не сподобатись, до неї просто не зазирають... Але це здебільшого не мій випадок 😂

Зате тепер я спокійна. Людині не сподобалось, мені прикро за її дарма витрачений час, але з ким не буває. Головне - вона зазначила, що саме не сподобалось, а далі вже моє право - погоджуватися з цим і думати, як уникнути помилки наступного разу, чи просто сприйняти це, як прояв суто особистих очікувань, які не справдились. Це в будь-якому разі краще, ніж коли людина кидає читати мовчки, адже я не отримую від неї інформації - що ж з книгою не так. А такі мовчазні читачі є завжди.

Ось такий довгочит з нічого 😏

Перепрошую за пізнє оновлення (воно вже на сайті, раптом що). Блекаут на півтора дні - така собі розвага 🫠
Зате якими чудовими здаються тепер кожні дві години світла, коли його таки дають 😂

Не минуло й 50 сторінок (насправді, минуло 👀), як у книзі нарешті з'явилися перші ознаки-передвісники еротичної сцени 😂

Ну не вважати ж еротикою нахабні домагання Ріка, дійсно 🤔

Що ж, шлях обрано (як і очікувалось, він виявився взагалі третім 😅). Натяк на те, якої лінії поведінки вирішив дотримуватися Ашльхелор, побачите за годину, в сьогоднішньому опівнічному оновленні😉

Для приємних вихідних ось вам пара промокодів 😏

Дружина Темного Лорда:
WxBQHBc6

Лиховісниця:
yCn8o_zD

Приємного читання тим, хто встиг😊 Які ви спритні))
Якщо не встигли - не засмучуйтесь, це не остання роздача, і вам обов'язково пощастить 😉

Нахабність і натиск чи повільне спокушання? Ось, в чому питання...))
Хто прочитав нічне оновлення за сьогодні - той зрозуміє 😂

Самопочуття сьогодні не дуже, через що не встигаю дописати оновлення на сьогодні, перепрошую. Дивний цей штамм ковіду, наче хвилями накриває.

Тому оновлення буде завтра, якщо все буде гаразд - то подвійне. Якщо ні, то буде за мною боржок))

Ділюся зараз, бо пізніше загублю та забуду показати вам дуп... гхм, тобто спину Ашльхелора у людській подобі 😂

ШІ таки іноді вміє приємно дивувати. Нічого ж не передвіщувало у запиті, мало чаєм не вдавилась 😅

Безпосередньо до книги ця згенерована ілюстрація, звісно, не піде. Але ракурс мені подобається. Тож думаю, у книзі десь і сцена така буде 😉

#Фейт

Раптом що, вже опубліковане оновлення 😉
https://booknet.ua/reader/odruzhena-z-demonom-b430544?c=4660992
Воно дасть вам можливість зрозуміти, як саме за таймлайном співвідносяться поточні події та історія Ерзи і Ліама.

До речі, хотіла спитати: треба надсилати сповіщення про оновлення ще й сюди? Чи ви відстежуєте на Букнеті, і в цьому немає потреби?
Особисто мені це здається зайвим, адже всі ви прийшли сюди з Букнета, а не навпаки, тому так чи інакше заходите на сайт і все одно побачите якщо не підняття книги в бібліотеці, так сповіщення про накопичені оновлення. Але якщо треба - мені не складно)

👆
Розумію, що для початку одного лише прологу якось замало, тому опублікувала ще й першу главу новинки 😉
Наступне оновлення - опівночі.

Отже, історія розпочинається!

https://booknet.ua/book/odruzhena-z-demonom-b430544

Заздалегідь дякую за вподобайки та коментарі 😊

Втім, проведений в ліжку день з ноутбуком дається взнаки.
Старт буде сьогодні, опівночі. Тобто, за 20 хвилин. Потихеньку-помаленьку, гадаю, розкачаюсь 😏

Бо що ж таке, наразі жодної моєї книги немає в топі еротичного фентезі. Неподобство... 😂

Очікування: ще день-два, і старт книги.

Реальність: привіт, штамм Дельта в усієї родини і супутні цьому нестримні веселощі 🫠

Яке ж воно капосне 😖

Підбирала птаха для образу посланця мага-реєстратора. За годину виявила себе за вивченням переліку вимерлих птахів у Вікіпедії 🤦‍♀️🫠
П - продуктивність.
А птаха в результаті обрала найзвичайнісінького і, на щастя, цілком живого та розповсюдженого, так. Це буде хатній сич.

Приблизно таку зовнішність має Лар ☺️

#Темна_Леді

Що ж, з моменту початку голосування минуло вже кілька днів, тому я вважаю: всі хто хотіли - свою думку виказали))

Переможним варіантом виявилась спеціалізація "втіхи, захист, магічна сила". Не те щоб це було неочікувано (з огляду на жанр 😏), але такий результат змушує мене дещо змінити початково намічену динаміку та характер стосунків Айрін та Хела.
Чому так?
Тому що первісно я закладала в Ашльхелора - і проголосувала за цей варіант - "знання, вбивство, влада". Наївна я 😂 І з огляду на цю спеціалізацію Хела характер стосунків мав йти за так званим тропом "приборкання норовливого" (пам'ятаєте, був такий фільм?🙄).

Втім, з огляду на варіант-переможець, вийде навіть цікавіше. Адже ніхто ж не забороняє мені поміняти персонажів місцями, і замість грайливої демонологині та демона, який не розуміє, чого ця клята жінка тягне його в ліжко, буде демон-спокусник (і не тільки) і демонологиня, якій він потрібен для суто формального статусу заміжньої жінки. Або ні 😏

Загалом, дякую всім, хто взяв участь в опитуванні!
Було цікаво стежити за ходом голосування і навскидь уявляти нюанси стосунків між Айріналь та Ашльхелором залежно від його спеціалізації))

— Наразі у мене є терміновіше завдання. Назва Фейт тобі нічого не говорить?
Швиденько покопирсавшись в пам'яті, я витягаю з неї згадку про історію кохання одного відлюдькуватого некроманта до звичайної дівчини-аристократки. Фінал очікуваний — всі передчасно померли. І ще там були якісь чутки про привида цього некроманта…
— Здається, це невелике місто на південному сході… — невпевнено починаю я. Отримавши схвальний кивок діда, продовжую вже сміливіше: — І що десь півстоліття тому там жив якийсь некромант, але він чи то вбився, чи то випадково загинув, щось таке.
— Щось таке, дійсно, — цього разу усмішка дідуся виглядає майже ласкавою.

І що ж то був за некромант, дійсно 🤔

Історія потихеньку стає на потрібні рейки. Ще два-три дні, і можна розпочинати цю розповідь... 😏

Суворі письменницькі будні 😏
Мабуть, найскладніша для мене частина тексту - це саме початок 🙄
Йде вже третій цикл написання-вичитки-переписування початку книги. Типово для мене, з кожною історією так було, тож трохи терпіння - і клубочок сюжету почне розплутуватися так, як треба.