З дірою, більшою за соціалку. Як виживатиме Україна на бюджет-2027.

Наступного року українцям доведеться економити, принаймні уряду бракує десятків мільярдів доларів, щоб надійно зверстати бюджет.

Економіка потерпає через засилля імпорту та дефіцит зовнішньої допомоги.

Відповідно до норм Бюджетного кодексу, Кабінет Міністрів України подав до Верховної Ради законопроєкт "Про Державний бюджет України на 2027 рік". Визначені ключові макроекономічні параметри.

Давайте розбиратися, що нас очікує в контексті головного кошторису країни.

А розпочнемо з аналітичної прелюдії.

Стрибок імпорту і серія криз

Уже на першій сторінці Пояснювальної записки до законопроекту наведено надзвичайно важливий графік: "Динаміка внесків у формування ВВП у 2024-2026 рр."

Він потрібен для прогнозування ВВП, показника, від динаміки якого прямо залежить виконання дохідної частини державного бюджету.

Застосуємо для аналізу метод розрахунку "Валовий внутрішній продукт за витратами".

Він складається з суми споживчих витрат, інвестицій, державних витрат та чистого експорту (який додається до загального показника ВВП).

Чистий експорт — це перевищення експорту над імпортом.

Якщо ж переважає імпорт, то показник чистого експорту буде від’ємним і вираховуватиметься з ВВП.

Торік чистий експорт в Україні був від’ємний, а саме -$52 млрд. Цього року він досягне -$60 млрд.

Тобто економіка дедалі більше залежить від імпорту, а вирахування чистого експорту з показника ВВП стає "каменем на шиї", який буде затягувати економіку в рецесію.

За таких умов економіка приречена на навколонульові темпи розвитку (у кращому випадку).

А виконання бюджету прямо залежить від оподаткування імпорту, а податки з імпорту — від здатності його оплачувати.

Своєю чергою спроможність платити за імпорт безпосередньо залежить від обсягу зовнішньої фінансової допомоги.

Саме тому пояснювальну записку уряд розпочав з визначення загального обсягу потреб у відновленні та відбудові України — вони оцінюються у майже $588 млрд  "протягом наступного десятиліття".

До речі, Кабмін усвідомлює загрозу рецесії:

"Після зростання реального ВВП у 2025 р. на 1,8% та формування номінального ВВП у сумі 8 931,2 млрд грн економічна динаміка на початку 2026 р. уперше з І кварталу 2023 р. стала від’ємною".

І тут проблема вже не тільки у вирахуванні від’ємного чистого експорту:

"У липні — серпні 2026 р. умови роботи підприємств вчергове ускладнилися, — констатують в уряді. — Посилення ударів по виробничій, складській, поштовій і транспортній інфраструктурі порушило окремі ланцюги постачання, а суттєве обмеження роботи чорноморських портів звузило можливості реалізації продукції на зовнішніх ринках на невизначений термін".

Криза на тлі засилля імпорту спостерігається у промисловому секторі: у січні — липні 2026 р. обсяг виробництва промислової продукції скоротився на 0,3% порівняно з відповідним періодом попереднього року.

На фоні кризи залізниці спостерігається інверсія залізничних перевезень в автомобільні (загалом вантажообіг скоротився на 8,5%), але "на залізничному транспорті обсяг перевезених вантажів зменшився на 5,3%, а вантажообіг — на 14,3%.

Автомобільні перевезення, навпаки, збільшилися на 25,1%, а їх вантажообіг — на 13,7%".

Ключові показники кошторисуУряд розглядає два сценарії подальшого розвитку економіки та бюджетних процесів.

Параметри першого сценарію були визначені в Бюджетній декларації на 2027–2029 рр.

Але більш реалістичним є другий сценарій, бо він враховує ймовірність продовження війни у наступному році.

Отже, 2027 р. вимальовується таким:

- зростання ВВП лише на 1,3%;

- споживча інфляція залишиться в діапазоні 8–9%;

- промислова інфляція буде значно більшою за споживчу: 16,2%;

- рівень безробіття залишиться аномально високим, як для економіки під час війни: понад 12%;

- вирахування негативного торговельного сальдо з ВВП у 2027 р. збільшиться майже до $80 млрд;