Чи я вчинила неправильно, поставивши свекруху на місце?

У нас зі свекрухою (73 роки) ніколи не було ідеальних стосунків, але після смерті мого сина в лютому 2023 року наші конфлікти почастішали. Мій чоловік (52 роки) — «мамин синок». Вона для нього безгрішна, особливо тепер, коли стала вдовою. Він допомагає їй, коли потрібно, а вона приїжджає до нас кожні другі вихідні на сімейну вечерю та спільне дозвілля. Я намагаюся мінімізувати спілкування з нею, але це не завжди вдається. Двоє наших дітей (донька 16 років і син 13 років) терпіти не можуть вихідні, коли вона приїжджає, бо відчувають, що зобов’язані розважати її.
Уявлення її родини про стосунки — це суцільна ідилія, де не буває суперечок і ніхто ніколи не підвищує голос. Я ж вважаю, що сперечатися — це не завжди погано; іноді це необхідно для того, щоб почати все з чистого аркуша.

А тепер про останній випадок:
Під час вечері ми з чоловіком почали сперечатися, і розмова стала досить гострою — особливо з мого боку. Для контексту: він втратив роботу й судиться з колишнім роботодавцем щодо виплати компенсації після звільнення. Ми сперечалися про те, яка зарплата на новій роботі була б для нього прийнятною.
Свекруха втрутилася й захотіла висловити свою думку, на що я гучно сказала їй не лізти в це, оскільки її це взагалі не стосується. Вона влаштувала істерику й пішла геть — фактично втекла.
Чоловік каже, що я вчинила неправильно, так різко їй відповівши. Я вже й сама не знаю, що думати.