https://t.me/libri10000/12901
Принесла для вас розіграш
Post #1373
173

- ❤ 7
RO @amaliamas_book

Кілліан зчепив пальці в замок і сперся ліктями на стіл. Його обличчя залишалося непроникним, але в темних очах з’явився жорсткий розрахунок.
— Ні. Є ще дещо важливіше, — він витримав коротку паузу, змушуючи мене напружитися ще сильніше. — Вона не повинна знати справжньої причини твого перебування тут.
— Я не розумію… Якщо ви… Якщо ви не хочете, аби вона знала, що ви мій наречений, то вже пізно. Хоча для неї буде незрозуміло, чому я переїхала до вас саме перед весіллям…
— Твоя подруга думає, що це розрахунковий шлюб. І, впевнений, думає, що ти цього не хочеш… І це не має бути так.
— Я не розумію… Що тоді я маю їй сказати? Як пояснити свій раптовий переїзд до вас у будинок? Навряд чи вона повірить, що я тут із власної волі… — кажу я, а потім розумію, що сказала, і закриваю рот, розширивши очі. Плечі напружуються, коли очі чоловіка звужуються.
— Ти, Еммо, скажеш їй те, що між нами раптово спалахнуло полум’я. Що ти втратила голову від почуттів і сама, з власної ініціативи, вирішила жити зі мною.
— Що?.. — мої очі ще більше розширюються.
— Твоя подруга має бути абсолютно впевнена, що ми разом і що наші стосунки більш ніж реальні, — видихає він, схиливши голову так, наче його втомлюють мої запитання.
Я ж відчула, як усередині все стискається від його слів.
— Ви… Ви ж буквально кажете мені їй брехати просто в очі, — промовила я, дивлячись на його абсолютно спокійне обличчя. — Але вона… Вона добре мене знає й одразу зрозуміє, що я щось приховую.
— Тоді тобі доведеться дуже постаратися, Еммо, — раптом крижаним тоном відповів Моретті, повністю ігноруючи мій протест.

— Добрий ранок, — промовляє чоловік, порушуючи тишу. Його голос звучить хрипко після сну, низьким баритоном, від якого мурахи по всьому тілу влаштовують справжній спринт.
— І вам… — промовляю я одними губами, майже беззвучно. Не здатна осягнути нічого більше, ніж те, що Кілліан Моретті ось так відверто притискається до мене своїм гарячим тілом.
— Боїшся? — раптом прямо питає він. Його обличчя залишається серйозним, лише в глибині зіниць миготить щось незрозуміле. Я дивлюся на нього довгих декілька секунд, зважуючи свої власні відчуття, після чого заперечно хитаю головою.
Чоловіка цілком влаштовує моя відповідь, раз він ледь примружується та усміхається самими кінчиками губ, продовжуючи повільно розглядати моє обличчя. Його долоня досі лежить на моєму стегні, випромінюючи жар, і сам він явно не збирається відсторонюватися, насолоджуючись моїм збентеженням.
— Я… — видавлюю я з себе, намагаючись відвести погляд, але запинаюся та прочищую горло, відчуваючи, як щоки спалахують і я червонію ще сильніше від власної безпорадності. — Чи не могли б ви злізти з мене… — все ж більш впевнено кажу я, впираючись долонями в його плечі, хоча це не дає жодного результату.
— Міг би, — спокійно відповідає Кілліан. Він навіть не напружує м’язи під моїми руками, але продовжує розглядати мене та нависати, не відсунувшись ні на сантиметр. — Але не хочу.
Здіймаю на нього здивовані очі, не очікуючи такої прямоти.
— Що… Що ви маєте на увазі? — видавлюю я, часто кліпаючи, наче щось раптово в око потрапило. Дихання зрадницьки прискорюється, коли він ледь помітно схиляє голову до мене ближче, так, що я відчуваю запах його шкіри.
Мимоволі зосереджуюся на його губах, коли він повільно промовляє:
— А ти готова до відповіді, раз запитуєш? Сумніваюся, — каже він стишеним голосом, і від його слів у кімнаті стає ще спекотніше. В грудях серце гуркотить так сильно, що, здається, воно зараз просто проб’є грудну клітку.


Romance Author🍓 Ексклюзивно для вас перша частина відео🫣✨🔥
