advocats 🐈‍⬛

🔒 Набрала чинності Методика держконтролю за додержанням вимог законодавства у сфері кіберзахисту

Дотримання встановлених законодавством вимог до кіберзахисту відтепер перевірятиметься за єдиним уніфікованим підходом. Адміністрація Держспецзв'язку наказом від 7 серпня 2026 року № 604 затвердила Методику здійснення державного контролю у сфері кіберзахисту та уніфіковану форму акта про результати перевірки. Документ офіційно набрав чинності 18 вересня 2026 року.

🔎 Що відбулося

Затверджено єдину методику: Держспецзв'язку стандартизувало процес перевірок та форму акта за їхніми результатами.

Чітке розмежування процесів: регулятор розвів поняття «моніторинг» (аналіз звітності, динаміка та показники) і «перевірка» (встановлення відповідності конкретним нормам закону).

Ризик-орієнтований підхід: до уваги братимуться дані про кіберінциденти, результати попередніх перевірок, невиконані приписи та прострочення щорічного оцінювання.

📑 Що містить уніфікований акт перевірки

Чітку нормативну вимогу законодавства.

Фактичні обставини, встановлені під час перевірки.

Доказову базу (документи, логи, результати аудіо- чи технічного контролю).

Підсумковий висновок про дотримання або порушення вимоги.

⚖️ Які заходи реагування передбачено

Видання припису про обов'язкове усунення виявлених порушень.

Складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Надання офіційних рекомендацій щодо посилення кіберзахисту.

💸 Головна пастка для суб'єктів кіберзахисту

Формальний підхід до щорічного оцінювання чи ігнорування повідомлень про кіберінциденти відтепер стає прямим маркером ризику. Хоча самі по собі ці факти не ведуть до автоматичної перевірки, вони суттєво підвищують імовірність потрапляння підприємства до річного плану інспекцій Держспецзв'язку.

🛠 Що робити?

Сценарій 1: ігнорувати вимоги кібербезпеки до моменту перевірки — ризикувати отриманням приписів, адмінпротоколів та штрафів через невідповідність уніфікованому акту.

Сценарій 2: вчасно проводити щорічне оцінювання та усувати зауваження — систематично закривати вимоги законодавства, зводячи ризики призначення перевірки та заходів реагування до мінімуму.

📌 Висновок
Держспецзв'язку переходить від хаотичного нагляду до чіткого аналізу даних та ризиків. Різниця між спокійною роботою та адміністративними санкціями відтепер вимірюється якістю регулярного самооцінювання та готовністю системи кіберзахисту до перевірки за новим уніфікованим актом.

Поставити питання юристам | AdvoCats 🤔😎

⚖️ Верховний Суд систематизував наслідки процедурних порушень під час податкових перевірок

Верховний Суд оприлюднив Огляд судової практики Касаційного адміністративного суду (КАС ВС) щодо процедурних порушень під час призначення та проведення податкових перевірок. Документ містить систематизовані правові позиції про обов'язкове дотримання ДПС вимог Податкового кодексу України під час реалізації контролюючих функцій.

🔎 Що відбулося

Оприлюднення Огляду KAC ВС: суд зібрав і систематизував ключові висновки щодо протиправності рішень ДПС, прийнятих із порушенням процедур.

Новий стандарт правосуддя: якщо ДПС порушила порядок призначення чи проведення перевірки, суди скасовують податкові повідомлення-рішення (ППР) без дослідження суті податкових порушень.

📑 Які порушення позбавляють перевірку юридичної сили

Неналежне вручення наказу про проведення перевірки чи направлення.

Підміна форми перевірки: проведення невиїзної перевірки замість виїзної без належних підстав.

Дефекти запитів: порушення вимог до оформлення та вручення запитів про надання інформації/документів.

Ігнорування заперечень: неналежний розгляд заперечень платника податків та поданих первинних документів до моменту прийняття ППР.

⚖️ Наслідки для податкової та платника

Будь-яке істотне процедурне порушення повністю нівелює результат перевірки.

Складений акт визнається недопустимим доказом.

ДПС втрачає компетенцію на прийняття податкових повідомлень-рішень за результатами такої перевірки.

💸 Головна пастка для податкової

Намагання контролюючого органу швидко провести перевірку "із заплющеними очима" на процедурні норми ПК України автоматично робить усі зібрані докази анульованими. Навіть якщо ДПС встановила реальні несплати по суті, порушення процедури призначення/проведення скасовує нараховані штрафи й донарахування у суді.

🛠 Що робити?

Сценарій 1: доводити реальність господарських операцій по суті — витрачати ресурси на первинну документацію та експертизи, коли перевірку було призначено чи проведено з порушеннями.

Сценарій 2: оскаржувати ППР через процедурні порушення ДПС — використовувати Огляд КАС ВС для скасування рішень податкової через недопустимість акта перевірки як доказу.

📌 Висновок
Процедура призначення та проведення перевірки має вирішальне значення. Різниця між програшем і перемогою в суді проти ДПС відтепер часто полягає не в обсягах первинки, а в детальному аналізі того, як саме податкова вручала наказ і чи дотрималася вона законного порядку.

Поставити питання юристам | AdvoCats 🤔😎

👔 Керівник звільнився, але досі значиться в ЄДР: що робити й чи потрібне окреме рішення суду

Трудові відносини з директором компанії можуть бути припинені, проте запис про нього часто продовжує висіти в Єдиному державному реєстрі (ЄДР). У бізнесу та колишніх керівників постає питання: чи потрібно подавати ще один позов, щоб суд окремо зобов'язав реєстратора виключити дані з ЄДР?

🔎 Що вже відбулося

Постанова Верховного Суду від 17 січня 2024 року (справа № 333/3177/22): ВС встановив, що рішення суду про визнання трудових відносин припиненими саме по собі є підставою для зміни відомостей у ЄДР.

Офіційне роз'яснення Мін'юсту (лист від 14.09.2026 р. № 137117/8.4.3/32-26): Міністерство підтвердило висновок ВС та роз'яснило державним реєстраторам правила внесення змін до реєстру.

📑 Правове обґрунтування (ст. 25 Закону про держреєстрацію)

Реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, які набрали законної сили та передбачають зміну відомостей в ЄДР.

Внесення змін до реєстру є прямим юридичним наслідком припинення трудових відносин, встановленого судом.

Наявність у резолютивній частині рішення окремої вимоги типу «зобов'язати реєстратора вчинити дію» — не потрібна.

⚖️ За що більше не треба переплачувати та судитися

Не потрібно подавати повторні або додаткові позови з вимогами суто до державного реєстратора чи Мін'юсту.

Не потрібно чекати скликання загальних зборів засновників, якщо вони ігнорують факт звільнення керівника.

💸 Головна пастка

Якщо керівник звільнився, але залишається в ЄДР, він продовжує нести ризики щодо підписання звітів, податкових перевірок чи дій від імені компанії перед третіми особами. З іншого боку, держреєстратори раніше часто безпідставно відмовляли у внесенні змін, вимагаючи фразу «зобов’язати виключити з ЄДР» у рішенні суду.

🛠 Що робити?

Сценарій 1: подавати новий позов для зобов'язання реєстратора виключити дані — витрачати місяці часу, судові збори та юридичний бюджет на непотрібне коло судових розглядів.

Сценарій 2: подати держреєстратору чи нотаріусу наявне рішення суду про припинення трудових відносин — посилаючись на позицію ВС та роз'яснення Мін'юсту № 137117/8.4.3/32-26 для актуалізації даних в ЄДР.

📌 Висновок
Судова практика та Мін'юст остаточно спростили процедуру виключення екскерівників з ЄДР. Різниця між складним та простим шляхом вимірюється знанням нормативної бази: одного рішення суду про припинення трудового договору цілком достатньо для повного оновлення реєстру.

Поставити питання юристам | AdvoCats 🤔😎

💳 НБУ дозволив користувачам небанківських надавачів платіжних послуг нові транскордонні операції

Національний банк України продовжує адаптувати валютні обмеження в умовах воєнного стану до розвитку платіжного ринку. Відтепер окремі транскордонні платежі та зарахування коштів можна проводити не лише через класичні банки, а й через небанківських надавачів платіжних послуг та операторів поштового зв'язку.

🔎 Що вже відбулося

Розширення повноважень небанківських установ: фінкомпанії та оператори поштового зв'язку отримали право обслуговувати нові типи транскордонних операцій у гривні та іноземній валюті.

Вирівнювання правил: НБУ офіційно поширив вимоги щодо дотримання валютних обмежень та запобігання їх обходу на всі небанківські фінансові установи.

📑 Що дозволив регулятор (нові можливості)

Для фізичних осіб (покупки за кордоном): дозволено розраховуватися за товари, роботи та послуги з усіх гривневих платіжних рахунків із використанням особистих карт/платіжних засобів. Ліміт — до 200 тис. грн в еквіваленті на календарний місяць.

Для фізичних осіб (перекази з-за кордону): з'явилася можливість зараховувати на власні гривневі рахунки кошти, що надходять з-за кордону в іноземній валюті.

Для юридичних осіб та ФОП: дозволено отримувати на гривневі рахунки кошти від фізичних осіб-нерезидентів за продані в Україні товари, роботи чи послуги.

⚖️ Жорсткий контроль для фінкомпаній

Разом із новими можливостями НБУ поклав на небанківські установи обов'язок суворо контролювати валютні ліміти. Будь-які спроби використати необанки чи платіжні сервіси для схематозу або обходу воєнних обмежень фіксуватимуться й блокуватимуться за тими ж правилами, що й у банках.

💸 Головна пастка

Помилково вважати, що розрахунки через небанківські платіжні рахунки залишаються поза увагою регулятора. Ліміт у 200 тис. грн/місяць є сукупним обмеженням для рахунків, а самі фінкомпанії тепер несуть пряму відповідальність за дотримання валютного законодавства.

🛠 Що робити?

Сценарій 1: використовувати небанківські рахунки «без огляду на ліміти» — ризикувати блокуванням платежів або відмовою фінансової установи в проведенні операції через порушення валютного контролю.

Сценарій 2: заздалегідь відстежувати щомісячні ліміти (до 200 тис. грн) — вільно використовувати платіжні сервіси для купівлі товарів за кордоном та отримання валютних переказів у межах встановлених НБУ правил.

📌 Висновок
НБУ зробив міжнародні розрахунки через небанківські сервіси легальними та зручнішими, але водночас закрив прогалини для обходу обмежень. Різниця між банківським та небанківським рахунком відтепер полягає лише в зручності сервісу, адже валютний контроль та ліміти діють однаково для всіх.

Поставити питання юристам | AdvoCats 🤔😎

🇺🇦 Друзі, до вашої уваги добірка каналів, які можуть стати вам в нагоді. Підписуйтесь!

▪️Nick | Cat Invest — канал для тих, хто хоче по-справжньому розібратися в інвестиціях, а не просто збирати «сигнали».
Анімаційні ролики про економіку та інвестиції простими словами

▪️ Я-Куркуль — це канал про фермерське життя, репортажі з полів, тваринницьких ферм, а також аграрного виробництва України та світу.

▪️Інвестиції в акції США — Як обігнати ринок, якщо ти новачок? На каналі автор публічно веде портфель і показує результати, які 6 років поспіль випереджають S&P 500. Прості та зрозумілі розбори компаній. Реальні угоди замість теорії. 100% безкоштовний контент без закритих груп

▪️EconomyNowUa — про економіку України в умовах війни та нові економічні реалії. Гарячі новини, важливі рішення, тенденції та оперативні оновлення. Будьте в курсі подій!

▪️InVenture — коли інформація перетворюється на інвестиційні рішення! Тут не загальні новини, а реальні та ексклюзивні інвестиційні можливості в Україні: бізнеси та нерухомість на продаж, запити інвесторів, аналітика та головні інвестиційні новини дня.

▪️The Економіст — the Economist українською мовою. Найкраща світова аналітика з економіки та політики — без мовного бар'єру.

🛡 Змінити підставу чинної відстрочки від мобілізації тепер можна через ЦНАП — без ризику її втратити

В Україні спростили процедуру зміни підстави для чинної відстрочки від призову під час мобілізації. Відтепер подати відповідну заяву можна безпосередньо через Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП). Головне оновлення — військовозобов'язаний не втрачає правовий захист під час переоформлення документів.

🔎 Що вже відбулося

Новий маршрут: подати документи на зміну підстави можна через ЦНАП, без необхідності одразу йти до ТЦК.

Нові можливості: якщо ви мали відстрочку з однієї причини (наприклад, навчання), але з'явилася інша законна підстава (за станом здоров'я чи сімейними обставинами), її можна офіційно змінити.

Захист від анулювання: старий статус не скасовується автоматично під час подачі нової заяви.

📑 Як працює алгоритм звернення

Особистий візит: приходите до ЦНАПу із пакетом документів, що підтверджують нову підставу.

Повідомлення адміністратора: обов'язково зазначаєте, що вже маєте чинну відстрочку й бажаєте її змінити.

Передача документів: адміністратор формує заяву та направляє її на розгляд комісії ТЦК та СП.

⚖️ Головні правила та обмеження

Попередня відстрочка діє: поки комісія розглядає нову заяву, ваш статус залишається чинним.

У разі відмови: якщо за новою підставою відмовлять, попередня відстрочка продовжує діяти до завершення її початкового терміну.

Обмеження по бронюванню: через ЦНАП неможливо перейти з відстрочки на бронювання або навпаки (для бронювання діє окремий порядок).

💸 Головна пастка

Основний ризик раніше полягав у тому, що при спробі змінити підставу людина могла залишитися без юридичного захисту на період розгляду документів. Тепер анулювання попередньої відстрочки відбувається виключно після внесення нових даних до реєстру «Оберіг».

🛠 Що робити?

Сценарій 1: чекати закінчення терміну початкової відстрочки — ризикувати втратити момент для оформлення нової підстави, якщо обставини зміняться терміново.

Сценарій 2: подати заяву через ЦНАП уже зараз — оновити підставу в реєстрі «Оберіг», зберігши безперервний правовий статус і захист на весь період розгляду.

📌 Висновок
Переоформлення відстрочки більше не означає втрату статусу на час бюрократичних процедур. Різниця між зміною через ЦНАП та очікуванням — у безпеці та гарантії збереження вашої чинної відстрочки незалежно від рішення комісії.

Поставити питання юристам | AdvoCats 🤔😎

🎰 Суд відмовив ФОП у скасуванні штрафу на 4,8 млн грн за рекламу нелегальних онлайн-казино

Київський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні позову ФОП, який намагався скасувати штраф у розмірі 4,8 млн грн.

Санкцію наклало Державне агентство України PlayCity за розміщення реклами неліцензованих азартних ігор на сайті finprom.net. Відповідне рішення суд ухвалив 9 вересня 2026 року.

🔎 Що відбулося

Жовтень 2025 року: до PlayCity надійшла скарга на матеріали про онлайн-казино Sultan Games та Parik24 із гіперпосиланнями на них.

Грудень 2025 року: агентство встановило, що ці бренди не мають українських ліцензій, а сам сайт не зареєстрований як онлайн-медіа для аудиторії 21+. Рішенням № 186-р на ФОП наклали штраф 4,8 млн грн.

Вересень 2026 року: суд визнав дії регулятора повністю законними та залишив штраф у силі.

📑 Аргументи сторін у суді

Позиція ФОП: підприємець переконував, що це був «особистий блог про фінансову грамотність», статті мали оглядовий характер, а грошей за їхнє розміщення він нібито не отримував.

Позиція суду: оплатність — не єдина ознака реклами. Зміст матеріалів, спосіб подання та активні посилання об’єктивно формували інтерес до нелегальних казино, що прямо порушує закон.

⚖️ За що саме застосували штраф

Публікація промо-матеріалів про бонуси, реєстрацію та ігрові автомати неліцензованих брендів.

Перенаправлення користувачів за активними гіперпосиланнями на сайти нелегальних казино.

Відсутність у ресурсу статусу офіційного онлайн-медіа з віковим обмеженням 21+.

💸 Головна пастка для блогерів та вебмайстрів

Маскування партнерських посилань та промо-статей під «незалежні огляди» чи «фінансову грамотність» більше не захищає від відповідальності.

Визнання авторства сайту чи наявність реквізитів адміністратора робить власника майданчика прямим відповідачем перед регулятором.

🛠 Що робити?

Сценарій 1: оскаржувати рішення в апеляції — звернутися до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів, ризикуючи остаточно підтвердити штраф у 4,8 млн грн.

Сценарій 2: перевірити власні ресурси — негайно видалити будь-які згадки та посилання на неліцензовані гральні заклади й привести рекламну діяльність у відповідність до вимог PlayCity.

📌 Висновок
Судовий прецедент чітко дає зрозуміти: за розміщення посилань на нелегальні казино відповідатиме той, хто володіє або адмініструє сайт.

Різниця між «особистим блогом» та «незаконною рекламою» вимірюється не відсутністю офіційної оплати, а наявністю гіперпосилань та змістом публікації.

Поставити питання юристам | AdvoCats 🤔😎

💳 В Україні посилять покарання за дроп-схеми: до 170 000 грн штрафу або 8 років в’язниці

В Україні посилюють кримінальну та адміністративну відповідальність за незаконні операції з платіжними картками, рахунками й даними. Верховна Рада проголосувала за відповідний законопроєкт, спрямований проти «дропів» — людей, які передають свої картки чи рахунки для відмивання грошей і шахрайства.

🔎 Що вже відбулося

Парламент проголосував за зміни до Кримінального кодексу України.

Оновлені норми стосуються дій із платіжними інструментами, обліковими даними, банківськими рахунками та електронними гаманцями.

Під прицілом опинилися як ті, хто продає власні картки, так і ті, хто організовує скупку та збут чужих реквізитів.

📑 Які штрафи та терміни загрожують

Передача власної картки чи доступу: штраф від 5 100 до 7 000 грн (якщо картку використали для шахрайства).

Купівля, зберігання чи збут чужих карток/даних: штраф до 170 000 грн або позбавлення волі до 6 років.

Повторне вчинення тих самих дій: ув’язнення на строк до 8 років.

Підроблення платіжок чи неправомірний обіг електронних грошей: штраф до 85 000 грн або позбавлення волі до 4 років.

⚖️ За що саме каратимуть

- Продаж або передачу банківських карток і паролів третім особам.
- Торгівлю базами даних карткових рахунків та електронних гаманців.
- Маніпуляції з електронними грошима та підроблення платіжних інструкцій.

💸 Головна пастка для «дропів»

Спроба легкого заробітку за продаж картки за кілька сотень гривень тепер автоматично тягне за собою реальний кримінальний термін або величезний штраф.

Передання реквізитів «для переказу коштів» відтепер офіційно вважається співучастю у злочині, а не випадковою помилкою.

🛠 Що робити?

Варіант 1: продовжувати передавати або продавати свої картки — отримати статуси співучасника шахрайських схем, штраф до 170 тис. грн чи реальний термін ув’язнення.

Варіант 2: негайно заблокувати картки, передані третім особам, та відмовитися від сумнівних пропозицій легкого заробітку в мережі.

📌 Висновок

Держава остаточно закриває еру безкарного використання «дроп-рахунків». Різниця між «легкими 500 грн за картку» та «до 8 років ув’язнення» тепер вимірюється лише одним підписаним законом.

Поставити питання юристам | AdvoCats 🤔😎

🏭 ПДВ можуть підвищити до 21,5%: в Україні готують спецфонд страхування бізнесу від обстрілів

Уряд розглядає можливість підвищити стандартну ставку податку на додану вартість (ПДВ) з 20% до 21–21,5%.

Головна мета — сформувати спеціальний фонд для страхування та компенсації збитків підприємствам від воєнних ризиків.

🔎 Чому шукають нові гроші

Мінекономіки анонсувало розширення програм підтримки бізнесу (пільговий ритейл, розширення «5/7/9», страхування для Києва та області) до I кварталу 2027 року.

Загальна потреба — 6 млрд грн.

Мінфін має можливість виділити лише 2 млрд грн, тому для решти суми шукають альтернативне джерело.

📑 Скільки принесе підвищення ПДВ

+1% (до 21%): додаткові ~50 млрд грн на рік.
+1,5% (до 21,5%): додаткові ~75 млрд грн на рік.
Кошти матимуть суворо цільовий характер — їх спрямують виключно на страхування воєнних ризиків та допомогу постраждалим підприємствам.

⚖️ Як працюватиме новий фонд (з січня 2027 року)

Адміністратор: Експортно-кредитне агентство (ЕКА).

Обсяг: $3–4 млрд ($1 млрд — держава, $2–3 млрд — донори).

Максимальна компенсація: до $10 млн на одну юридичну особу (на покриття втрат основних засобів).

Внесок бізнесу: 2% від суми покриття (наприклад, $200 тис. за ліміт у $10 млн).

Хто зможе отримати: великий, середній і малий бізнес у критичних секторах (агро, переробка, енергетика, ритейл, транспорт тощо).
💸 Альтернативи та ризики

Мінфін паралельно пропонує шукати гроші в міжнародних донорів, але це стає складніше.

Через затримку із виконанням близько 36 реформ за програмами МВФ, Світового банку та Ukraine Facility Україна ризикує втратити до 8 млрд євро (близько 410 млрд грн).

🛠 Що це означає для бізнесу?

Підвищення ПДВ — залучення необхідних коштів усередині країни, що збільшить податкове навантаження на кінцевого споживача й ринок, але дасть ресурс для захисту активів.

Міжнародне фінансування — проходження необхідних реформ у ВР та уряді для деблокування зовнішніх траншів без підвищення внутрішніх податків.

📌 Висновок

Питання створення робочого механізму страхування від обстрілів перейшло в практичну площину.

Різниця між варіантами полягає лише в джерелі ресурсу — або швидкі реформи для залучення $8 млрд донорських коштів, або підвищення ПДВ для кожного бізнесу та покупця в Україні.

Поставити питання юристам | AdvoCats 🤔😎

🇺🇦 Друзі, до вашої уваги добірка каналів, які можуть стати вам в нагоді. Підписуйтесь!

Дивовижно, як часто ми втрачаємо неймовірні можливості прямо з-під носа.
▪️Фінансовий захист — канал про захист від несподіванок та шлях до стабільної старості.
Актуально, як ніколи!

▪️Finance.ua — канал для тих, хто хоче краще розуміти гроші: як працює економіка, куди витрачають бюджетні гроші, де вигідніше зберігати кошти та у що інвестувати.

▪️Бізнес та право — перший юридичний Telegram-канал в Україні. Простими словами пояснюємо зміни в законодавстві, розбираємо важливі правові нововведення, ділимось лайфхаками та корисними порадами для бізнесу й громадян.

▪️Про особисті податки — все, що потрібно знати про податки, коли та які платити , cвіжі новини про зміни в законодавстві, а також інформуємо про цікаві законопроекти. Підписуйтеся, щоб бути в курсі податкових питань!

▪️Бухгалтерія для ФОП — твій персональний податковий консультант. Все про ФОП та податки, розбір ситуацій, актуальні зміни та поради лише в одному місці. Зрозуміло і без води.

▪️Податки, бухгалтерія — канал правових питань, навчись заощаджувати, планувати бюджет, розуміти податки та розпізнавати шахрайство.

▪️The Економіст — The Economist українською мовою. Найкраща світова аналітика з економіки та політики — без мовного бар'єру.

▪️Землехаб — канал про землю як інвестиційний актив. Інвестиції в землю - це консервативно, але надійно та перспективно, особливо у ці буремні часи. А про різні аспекти ринку землі ви дізнаєтесь на каналі.

🖥 Що SAF-T UA змінює для бізнесу та ІТ-команд: коли об'єктом перевірки стають дані

Податкова перевірка більше не зводиться до перегляду паперових первинок чи пояснень бухгалтера.

Перехід на електронний стандарт SAF-T UA (Standard Audit File for Tax) докорінно змінює модель контролю: ДПС вимагає від компанії стандартизований масив структурованих даних про всі фінансово-господарські операції.

🔎 Що вже відбулося

Нова парадигма перевірок: перевіряють не окремі папери, а цілісність, узгодженість і якість даних усередині ваших облікових систем.

Виклик для ІТ та фінансів: для компаній із десятками тисяч транзакцій SAF-T UA перестав бути суто завданням бухгалтерії — це тест на зрілість усієї ІТ-інфраструктури.

Проблема розрізненості: дані з різних систем (ERP, CRM, WMS) мають ідеально зходитися в єдину структуру без розбіжностей і пропусків.

📑 Що бачить податкова через SAF-T UA

Повний масив первинних документів та проведення у єдиному структурованому форматі.

Пов'язаність між різними обліковими модулями та реєстрами.

Будь-які технічні помилки, двоїння чи некоректні внесення, які виникають при вручну зведеній звітності.

⚖️ Три ключові переваги автоматизації (наприклад, через M.E.Doc API SAF-T UA)

Мінімум часу на підготовку: відмова від разового збору файлу «з нуля» під вимогу податкової на користь фонового обміну через API.

Висока якість даних: виключення людського фактора, ручних операцій та перенесення таблиць між системами.

Зниження податкових ризиків: перевірені та узгоджені дані суттєво зменшують ймовірність штрафів або запитів від ДПС через розбіжності.

💸 Головний ризик для бізнесу

Спроба збирати SAF-T UA вручну наприкінці звітного періоду перетворюється на нескінченний хаос, виправлення помилок у режимі "гасіння пожеж" та залучення десятків фахівців. Чим більший бізнес, тим вища вартість такої помилки.

🛠 Що робити?

збирати файл вручну «на вимогу» — ризикувати розбіжностями у звітності, паралізувати роботу бухгалтерії та ІТ-відділу під час кожної перевірки.

або

інтегрувати формування SAF-T UA в ІТ-інфраструктуру (через API) — налаштувати автоматизований фоновий процес, який гарантує якість даних та масштабується разом із зростанням бізнесу.

📌 Висновок

SAF-T UA — це не просто чергова вимога податківців, а тест на прозорість та якість ваших корпоративних даних. Різниця між ручним збором та API-інтеграцією вимірюється не лише годинами роботи, а й безпекою бізнесу під час податкового контролю.

Поставити питання юристам | AdvoCats 🤔😎

💼 Нові податкові орієнтири для ФОП у 2027 році: скільки доведеться платити та якими будуть ліміти

Уряд подав та зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт № 16000 «Про Державний бюджет України на 2027 рік».

Документ підтверджує базові соціальні стандарти, схвалені постановою Кабміну № 793, які визначають нові суми єдиного податку, військового збору та ліміти доходу для фізичних осіб-підприємців.

🔎 Що вже відбулося

Зареєстровано проєкт Держбюджету-2027 (законопроєкт № 16000).

Фіксація соціальних показників з 1 січня 2027 року:
- Мінімальна заробітна плата (МЗП) — 9 546 грн.
- Прожитковий мінімум для працездатних осіб (ПМ) — 3 691 грн.

📑 Розміри єдиного податку та військового збору у 2027 році

1 група:
- Єдиний податок (10% ПМ): 369,10 грн/місяць.
- Військовий збір (10% МЗП): 954,60 грн/місяць.

2 група:
- Єдиний податок (20% МЗП): 1 909,20 грн/місяць.
- Військовий збір (10% МЗП): 954,60 грн/місяць.

3 група:
- Єдиний податок: 5% від доходу (для неплатників ПДВ) або 3% (для платників ПДВ).
- Військовий збір: 1% від фактично отриманого доходу.

⚖️ Нові ліміти річного доходу для спрощенців

- 1 група (167 МЗП): до 1 594 182 грн/рік.
- 2 група (834 МЗП): до 7 961 364 грн/рік.
- 3 група (1167 МЗП): до 11 140 182 грн/рік.

💸 Головна пастка з податками

Перевищення граничного ліміту доходу навіть на одну гривню зобов’язує підприємця сплатити 15% податку з суми перевищення та автоматично перейти на загальну систему оподаткування або обрати вищу групу спрощенки.

🛠 Що робити?

Сценарій 1: чекати залишок року та не контролювати ліміти — ризикувати примусовим скиданням із спрощеної системи на загальну з вищими податковими ставками.

Сценарій 2: заздалегідь розрахувати планові доходи на 2027 рік — перевірити відповідність обраної групи новим лімітам і закласти зростання фіксованих податкових платежів у свій бюджет.

📌 Висновок

У разі остаточного ухвалення Парламентом проєкту Держбюджету-2027 нові показники та ліміти набудуть чинності з 1 січня 2027 року.

Різниця між завчасним плануванням та ігноруванням змін полягає в тому, чи залишитеся ви на вигідній спрощеній системі, чи зіткнетеся з автоматичним переведенням на загальну.

Поставити питання юристам | AdvoCats 🤔😎

🇪🇺 Верховна Рада прийняла євроінтеграційний проєкт нового Митного кодексу України у першому читанні

Верховна Рада України підтримала в першому читанні законопроєкт № 15450 – новий Митний кодекс України. Документ, над яким працювали команди Мінфіну, Держмитслужби та профільного комітету ВРУ у співпраці з бізнесом, міжнародними експертами та громадськістю, отримав позитивну оцінку Європейської комісії.

Він створює правову основу для переходу на єдині з ЄС митні правила, термінологію та стандарти безпеки.

🔎 Основні нововведення

Термінологія та підходи ЄС: перехід на митну термінологію ЄС, запровадження системи авторизацій і процедур, нова логіка прийняття рішень.

Безперервність для бізнесу: чинні авторизації зберігаються, статус АЕО підтверджує переваги довіреного партнера митниці.

«Право бути почутим»: бізнес може довести обґрунтованість митної вартості ще до рішення митниці.

Повна цифровізація: електронне «єдине вікно», автоматичний обмін даними, менше паперу та корупційних ризиків.

Прозоре оскарження: чіткий порядок оскарження рішень митних органів, узгоджений із Законом «Про адміністративну процедуру».

Збережені пільги: підтримка обороноздатності, енергетики, гуманітарної допомоги; пільги для громадян під час воєнного стану.

Оперативно-розшукові повноваження: митниця отримає слідчі функції, як у країнах ЄС, після окремих змін до КПК.

📅 Що далі

Законопроєкт прийнято за основу, пропозиції депутатів будуть враховані до другого читання.

Набрання чинності заплановане з 1 грудня 2027 року, перехід на нові електронні системи завершиться до кінця 2029 року.

Ухвалення Кодексу є умовою переговорного розділу 29 «Митний союз» та отримання макрофінансової допомоги (Ukraine Support Loan) у розмірі 1,5 млрд євро.

📌 Висновок

Новий Митний кодекс — це ключовий крок до вступу України в митний союз ЄС.

Він забезпечує прозорість процедур для бізнесу, відкриває нові можливості для експорту та інвестицій, а також перетворює українську митницю на кордон європейського зразка.

Поставити питання юристам | AdvoCats 🤔😎

⚖️ Податкова накладна і третейське застереження: де проходить межа компетенції суду

Наявність третейського застереження у господарському договорі не означає автоматичної можливості передати на розгляд третейського суду будь‑який конфлікт між контрагентами. Визначаючи межі такої угоди, необхідно враховувати не лише зв’язок спору з виконанням договору, а передусім джерело та правову природу порушеного обов’язку.

🔎 Суть справи № 873/49/26

Між двома суб’єктами господарювання укладено договір комісії з третейським застереженням.

Один із контрагентів не зареєстрував податкову накладну, через що інша сторона не змогла включити ПДВ до податкового кредиту.
Третейський суд задовольнив позов про відшкодування збитків.

Державний суд скасував рішення третейського суду та відмовив у видачі наказу на його примусове виконання.
Верховний Суд погодився з таким підходом.

⚖️ Правові висновки Верховного Суду

Обов’язок скласти та зареєструвати податкову накладну виникає безпосередньо із закону.

Це публічно‑правовий обов’язок між платником податку і державою, а не договірний обов’язок між контрагентами.

Невиконання податкового обов’язку не перетворює його на цивільний договірний обов’язок, навіть якщо інша сторона зазнала майнових втрат.

Відповідно, спір щодо податкової накладної не охоплюється третейським застереженням.

🚫 Коли рішення третейського суду може бути скасоване

Якщо воно прийняте у спорі, не передбаченому третейською угодою.

Якщо воно містить вирішення питань, які виходять за межі третейської угоди.

Це прямо передбачено статтею 350 ГПК України та статтею 51 Закону «Про третейські суди».

📌 Висновок

Верховний Суд розмежував договірні та податкові обов’язки: третейське застереження не поширюється на спори, що виникають із публічно‑правових відносин. Сам факт того, що конфлікт виник між сторонами господарського договору, не означає автоматичної компетенції третейського суду.

Поставити питання юристам | AdvoCats 🤔😎

🌍 Мін’юст пояснив, як працює Гаазька конвенція про виконання судових рішень у цивільних та комерційних справах

1 вересня 2026 року виповнилося три роки з моменту набрання чинності для України Гаазькою конвенцією 2019 року про визнання та виконання іноземних судових рішень у цивільних або комерційних справах.

🔎 Де застосовується Конвенція

ЄС
Велика Британія
Албанія
Андорра
Чорногорія
Уругвай

📑 Які справи охоплює
Цивільні та комерційні спори.

❌ Не охоплює: податкові, митні, адміністративні, а також низку сімейних, спадкових та інтелектуальних справ.

⚖️ Як подати клопотання про виконання рішення

Особа може напряму звернутися до компетентного суду держави, де запитується виконання.

До клопотання додаються:
- засвідчена копія рішення;
- документи про його законну силу та виконуваність;
- у разі потреби — документи щодо заочного рішення або мирової угоди;
засвідчений переклад.

🚫 Підстави для відмови у виконанні

- Неналежне вручення документів відповідачу.
- Отримання рішення внаслідок обману.
- Суперечність публічному порядку.
- Наявність несумісного рішення.
- Порушення домовленості сторін про вибір суду.

📌 Висновок

Гаазька конвенція спрощує транскордонне виконання судових рішень у цивільних та комерційних справах, відкриваючи для українських громадян і бізнесу прямий доступ до судів інших держав без посередництва Мін’юсту.

Водночас вона чітко визначає винятки та підстави для відмови, що гарантує баланс між ефективністю та захистом прав сторін.

Поставити питання юристам | AdvoCats 🤔😎

⚖️ Верховний Суд пояснив, коли засновник може вийти з юрособи без рішення загальних зборів та згоди інших учасників

13 травня 2026 року Верховний Суд у справі № 910/9216/25 розглянув ситуацію, коли співзасновник юридичної особи письмово повідомив про намір вийти зі складу учасників, але збори так і не відбулися.

🔎 Суть спору

Засновник вимагав скликати збори для розгляду його заяви.

Юрособа збори не провела.

Позивач звернувся до суду з вимогою зобов’язати провести збори та виключити його зі складу учасників.

Суд першої інстанції відмовив у позові.

Верховний Суд погодився з відмовою, але уточнив мотиви рішення.

⚖️ Правові висновки Верховного Суду

Вимога зобов’язати юрособу провести збори може бути належним способом захисту корпоративного права.

Однак у цій справі ключовим було те, що засновник володів часткою менш як 50 %.

Відповідно до статті 24 Закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» він мав право вийти без згоди інших учасників.

Вихід з товариства є одностороннім правочином учасника.

Оскільки юрособа отримала письмове повідомлення про вихід, корпоративні відносини були припинені ще до звернення до суду.

Рішення зборів про погодження чи затвердження виходу не є юридичною умовою припинення участі.

🚫 Що це означає на практиці

Засновник із часткою менш як 50 % може вийти без згоди інших учасників.

Вихід відбувається з моменту отримання юрособою письмового повідомлення.

Судовий захист у такій ситуації не потрібний, хоча можуть виникати окремі спори щодо майнових наслідків виходу.

📌 Висновок

Верховний Суд підтвердив: вихід учасника з товариства — це односторонній правочин, який не потребує рішення зборів чи згоди інших учасників, якщо його частка менша за 50 %.

Судовий захист у такому випадку не є необхідним, але можливі окремі спори щодо майнових наслідків.

Поставити питання юристам | AdvoCats 🤔😎

💰 $500 тис. за кордоном, нуль у декларації: як ДПС уже бачить ваші рахунки у Wise та Revolut

Україна бере участь у системі CRS — автоматичного обміну даними про фінансові рахунки.

Це означає, що податкова отримує інформацію про рахунки українських резидентів за кордоном автоматично, щороку, без запитів.

🔎 Що вже відбулося

- Перший обмін — вересень 2024 року: дані про десятки тисяч рахунків у ЄС.
- 2025 рік: додались рахунки фізосіб із залишком до $1 млн та компаній понад $250 тис.
- 2026 рік: уперше — Швейцарія.
- З серпня 2026 року — автоматичний обмін даними між ДПС та прикордонною службою щодо кількості днів перебування в Україні.

📑 Що бачить податкова

- Ім’я, адресу, дату й місце народження, податковий номер.
- Номер рахунку та назву фінансової установи.
Залишок на кінець року.
- Суми відсотків, дивідендів, інших доходів.
- Виручку від продажу фінансових активів.
- Для компаній — дані про кінцевих бенефіціарів.

⚖️ Ключові зміни з 1 липня 2026 (CRS 2.0)

- Цифрові гаманці та продукти електронних грошей (Wise, Revolut, Payoneer).
- Обов’язковий збір даних про подвійне резидентство.
- Посилена перевірка компаній із пасивним доходом.
- Перший обмін за новими правилами — вересень 2027 (за 2026 рік).

💸 Головна пастка з податками

Ставка: 18% ПДФО + 5% військовий збір.

Податок, сплачений за кордоном, можна зарахувати лише проти ПДФО.

Військовий збір у 5% доведеться сплатити в Україні завжди.

Зарахування можливе лише в межах українських правил.
Потрібна офіційна довідка іноземного органу (з апостилем/легалізацією та перекладом).

🛠 Що робити?

Сценарій 1: чекати запиту від податкової — тоді ви відповідаєте на вже сформульовану підозру.

Сценарій 2: самостійно перевірити, чи всі доходи задекларовані, чи подана звітність по КІК, чи немає розбіжностей між офіційним доходом і залишками на рахунках.

📌 Висновок
Податкова вже бачить ваші закордонні рахунки — у банках, необанках і платіжних сервісах.

CRS 2.0 розширює охоплення, і дані збираються вже зараз. Різниця між «чекати» та «перевірити самому» не в сумі податку, а в тому, чи буде до нього штраф.

Поставити питання юристам | AdvoCats 🤔😎