📞✏️✏️✏️✏️✏️✏️
Дью ділідженс на собі

Ви перевіряєте контрагента перед платежем на 100 тисяч. А потім вводите собі речовину, у якої немає жодного нормального дослідження на людях.

Пітер Аттіа розібрав BPC-157, найгучніший із так званих пептидів відновлення. Йому приписують загоєння сухожиль і зв'язок, відновлення м'язів, роботу шлунка, зниження запалення.

Уся доказова база це дослідження на тваринах. Контрольованих досліджень на людях, які підтверджували б відновлювальний ефект, практично немає. Результати на тваринах незалежного підтвердження на людях не отримали.

Невідома оптимальна доза. Невідома фармакокінетика. Невідома довготривала безпека. Далі найцікавіше, і це вже не про медицину.

Схема народження такого хіта завжди однакова. Спочатку красивий механізм на тваринах. Потім живі історії людей. Потім wellness-ринок починає це продавати значно швидше, ніж наука встигає перевірити. І тут з'являється те, що має вигляд гарантій, але гарантіями не є.

Напис research use only. Рецепт від якогось лікаря. Продаж через аптеку, яка сама змішує препарат. Сертифікат незалежної лабораторії.

Жоден із цих документів не говорить про те, що речовина працює. У кращому разі вони підтверджують, що у флаконі саме те, що написано на етикетці. Це перевірка ідентичності, а не ефективності. Різниця між цими двома словами і є вся суть питання.

Для порівняння. Рапаміцин теж не є доведеною таблеткою довголіття. Але під ним лежить величезний пласт фармакології і десятиліття застосування в людей. Під популярністю BPC-157 не лежить нічого співмірного.

Пептиди справді потужний клас препаратів. Просто доказова база є лише в невеликої їх частини.

Тому питання тут не медичне, а рівно те саме, яке ви ставите в будь-якій угоді. Хто понесе збиток, якщо не спрацює.

У цій конкретній угоді відповідь незручна. Ви одночасно і дослідник, і піддослідний, і єдиний, хто відповідає за результат.

А тепер хороша новина. Колаген, за яким вишиковується черга в магазинах спортивного харчування, у перекладі на людську мову називається холодець.

Желатин це і є гідролізований колаген. Той самий, що застигає в мисці після того, як ви чотири години варили свинячі ніжки. Різниця з баночкою за шістдесят євро полягає в упаковці, в англійському слові на етикетці і в тому, що в баночці немає хрону.

Чесність вимагає сказати: доказова база в колагену теж скромна. Дослідження є, ефекти в них помірні, і суперечка про те, чи доходить він кудись саме як колаген, чи просто розпадається на амінокислоти, досі не закрита.

Але порівняйте ціну помилки.

В одному випадку ви вводите собі речовину з невідомою дозою і невідомою довготривалою безпекою, куплену в інтернеті з написом «не для застосування людиною». В іншому випадку ви з'їли тарілку холодцю.

Це і є різниця між ризиком і витратами. Ризик може коштувати вам здоров'я. Витрати коштують вам чотирьох годин біля плити.

Наші бабусі не читали досліджень. Вони просто варили кістки, бо викидати їх було дорого, і триста років ніхто від цього не постраждав. Це не доказ ефективності. Але це найкращий профіль безпеки, який взагалі буває.

Там, де доказів немає, питання не в тому, чи спрацює. Питання в тому, скільки це коштуватиме, якщо ні.

💬 ABleaks_bot
💕 Долучитись