🔍🧡🧡🧡🧡🧡🧡

📁 Володимир Галантернік (Лампочка)
Розділ №3

У Лондоні є свій ритуал. Сусіди в Мейфері спочатку кивають, потім вітаються, потім запрошують на чай. За два-три роки. Максимум — за п'ять. Це не жарти: якщо вас за п'ять років не запросили на чай, ви ніколи не жили в Мейфері. Ви просто платили за оренду. 

Одеський схематозник Володимир Ілліч Галантернік намагався жити в Мейфері. Спочатку кивали. Потім перестали. Через рік — не помічали. Через два — переходили на інший бік вулиці. Ця британська техніка називається cutting dead — «різати мертвим». І вона гірша за суд. У суді хоча б говорять. 

Він орендував будинок на Bryanston Square, 13, за 4,8 млн фунтів на рік. Ходив у ту саму кав'ярню, куди ходять російські «емігранти» зі Слоун-стріт. Купував костюми на Savile Row у того самого кравця, який відшивав принцу. Возив дітей у ту саму приватну школу, куди возять сини нафтогазових мільярдерів. І щиро дивувався, чому запрошень на приватні обіди — немає. У Лондоні свій етикет: якщо тебе не запрошують, це не через акцент. Це тому, що подивилися в Google. Потім у Companies House. Потім — у Paradise Papers. І, як писали британці двісті років тому, that was the end of the acquaintance. 
Судять його зараз у Києві. А за Лондон — окреме питання. Строки не вийшли. 

Bryanston Square, 13, — не випадкова адреса. Це особняк у Мейфері, орендна ставка близько 4,8 мільйона фунтів на рік. Оператор оренди у 2016–2019 роках — компанія, яка засвітилася у базах Paradise Papers. Директор посередницької ланки — Марк Попівкер, фігурант міжнародних розслідувань МКРР по відмиванню коштів. Ст. 209 ККУ (легалізація доходів) — де провадження в Києві? 

Друга адреса — Knightsbridge, 199. Це вже поруч із Гайд-парком. Район, де російські гроші купують чорні номери на бентлі, а українські — купують тишу. Тут — офіс керуючої компанії, оформленої на British Virgin Islands. Кінцевий бенефіціар за реєстрами — не Галантернік. Але кореспонденція йшла на адресу, з якої у 2018-му надсилалися документи до українського суду в його справі. Збіг? У Лондоні є термін для таких збігів: «UK LLP + BVI corporate partner». Це коли POCA 2002 обходиться через номінальних директорів. Британцям це вже років десять як не смішно. 

Тепер — дружина. Наталя Зінько. Українська дизайнерка, чиї сукні носили Бейонсе і Дженніфер Лопес. Магазин у лондонській Belgravia. Прізвище Зінько тримає одну з найкрасивіших опор усієї конструкції: в Одесі є Маргарита Зінько — співзасновниця ліквідованого у 2011-му СоцКомБанку і директорка ТОВ «Торговий дім Аурум». Родичка Наталі. Дві країни. Одне прізвище. Одна сім'я. Не злочин — ланцюг. Одеські ланцюги — це не про мафію, це про весілля. 

І тут почалося те, що в Мейфері називають словом reallocation. У 2021-му, після заочного арешту ВАКС і оприлюднення підозри НАБУ, з приватної школи, куди ходили  діти, надіслали лист. Дуже ввічливий. Про «перерозподіл». Клуб на Pall Mall не продовжив членство. Restaurateur у St James's ввічливо перестав приймати бронювання: «просимо пробачення, столик зайнятий». Це не санкції. Це Лондон.

І остання деталь для юристів. Proceeds of Crime Act 2002 передбачає Unexplained Wealth Order — судовий припис пояснити походження статків. Стосовно Галантерніка UWO не оголошено. Це не тому, що бракує підстав. Це тому, що з Києва до NCA (National Crime Agency) роками не йде лист з правильним номером справи, з коректним перекладом і з нормальними додатками. Питання до Офісу генпрокурора: коли останній раз? 

Лондон закрив двері. Далі — Park Hyatt Vienna і Хайфа. Про адвоката, який писав для нього документи. Про § 165 StGB — австрійський параграф чистих грошей. Про Тигдар 15/6 — адресу, яка спливає в ізраїльських реєстрах транспорту. 
«Люди не вміють бути ні до кінця добрими, ні до кінця злими», — писав Макіавеллі. Лондон не сказав «ви злочинець». Лондон сказав: «Ви більше не в списку гостей». Це виявилося гірше суду. 

💬 ABleaks_bot
💕 Долучитись