Його вірш, написаний у 17 років, з рядками «Что всё на свете только песня На украинском языке» вибухнув у душах українців нестамованою зливою почуттів. А в останній рік свого земного існування поет почав писати лише українською...
Леонід Кисельов народився у Києві в родині письменника Володимира Кисельова. Родина була російськомовною та антирадянською. Писати вірші Леонід почав у 13 років.
Коли він навчався у 10-му класі, журнал «Новый мир» опублікував кілька його віршів, один з яких називався «Цари». Дебют обернувся скандалом. У вірші Кисельов писав про Петра І й цитував Шевченкове: «Це той первий, що розпинав Нашу Україну». Шістнадцятирічний київський школяр дозволив собі зазіхнути на одну з російських «історичних святинь». Це викликало обурення, і після цього у всесоюзній радянській періодиці Кисельова більше не друкували.
Після школи він вступив до Київського університету імені Тараса Шевченка, навчався на перекладацькому відділенні факультету іноземних мов. Попри юний вік, поет вражав усіх не лише начитаністю і широким знанням світової літератури і мистецтва.
Кисельов був близький із середовищем українських шістдесятників — Іваном Драчем, Миколою Вінграновським, Юрієм Щербаком. Високо цінував його і Василь Стус:
«Серед молодших сучасників найбільше ціную Василя Голобородька. Потім — Вінграновського і, звичайно, Леоніда Кисельова».
Ця близькість до української культури не була випадковою: Кисельов змалку жив у її просторі, багато читав Шевченка, присвятив Шевченкові 4 вірші, і не раз звертався до українських тем ще у своїх російськомовних віршах. А в останній рік життя Кисельов почав писати тільки українською — і залишив близько чотирьох десятків українських віршів, які назавжди увійшли в скарбницю української поезії.
Його життя обірвалося трагічно рано: Леонід Кисельов помер від лейкемії у 22 роки. Але його вірші, на щастя, мають у собі те, що не вмирає.
Один з його останніх віршів називався «Осінь»:
Така золота, що нема зупину.
Така буйна — нема вороття.
В останніх коників, що завтра загинуть,
Вчуся ставленню до життя.





