​​#A1mustreads 📚

Іноді книга знаходить нас тоді, коли ми найменше цього очікуємо - не через рекомендацію друга чи список бестселерів, а випадково, ніби між іншим. Несподівана зустріч з романом Германа Гессе «Степовий вовк» перетворилася на одну з найглибших читацьких рефлексій для Дмитра Золотарьова - про те, наскільки насправді ми знайомі самі з собою, і скільки версій себе ми свідомо чи несвідомо ховаємо від власних очей.

Відкрив для себе творчість Германа Гессе випадково. Здається, натрапив на нього в YouTube. І наскільки особисто не любив книги про самопізнання через їх напускний драматизм, настільки герой роману потрапив, як то кажуть, в самісіньке серце.

«Степовий вовк» (у житті більш відомий як Гаррі Галлер) - закоренілий відлюдник і філософ, який осягнув (як він сам вважає) істину людського життя. Самотній мудрець, що знайшов себе у самоїдстві, що вічно приречений на страждання у світі «міщанства».

Гаррі дуже часто думає про своє життя. Надто багато думає. Копирсаючись в минулому та оцінюючи теперішнє, він приходить до думки, що йому не місце на цій планеті. Кожен день сповнений болю, а ті нетривалі години, коли душа його у спокої, не можуть перекрити весь біль, який відчуває «Степовий вовк».

Чи шукав Галлер ліки? Звісно, що шукав, проте знайшов їх там, де не очікував. Чарівною пігулкою виступила Герміна - жінка, яка допомогла герою згадати інші свої сторони. Можливо, її взагалі варто сприймати як своєрідне альтер-его героя - втілення тієї легкості та чуттєвості до життя, які він так довго в собі придушував.

Спочатку незграбний, сором’язливий, Гаррі з часом перетворюється у майстра танців, він знову закохується, відчуває тілесність і просто отримує задоволення від речей, які раніше здавалися йому надто «міщанськими».

Апогей роману - Магічний театр, у який «Степовий вовк» потрапляє дуже цікавим способом. Театр відкриває йому страшну для нього правду - людина багатогранна, суперечлива і дуже непостійна.

Прийнявши себе як «Степового вовка», Гаррі відкинув інші сторони своєї суті. І тим страшніше і цікавіше було для нього побачити хто він є зараз та ким він може бути.

Зачепила та детальність, з якою Гессе описує внутрішній світ та переживання героя. Тут і раціональність сприйняття навколишнього, і той самий напускний драматизм, і розгубленість людини, яка просто бажає спокою. Стежачи за Гаррі, йому хочеться поспівчувати, з нього можна посміятись і його можна ненавидіти.

Геніальною та дуже простою видається ідея роману - людина не знайома сама з собою. Щось ми про себе забули, щось навмисне не випускаємо на волю, а про щось і не здогадуємось. Можна припустити, що кожен з нас має свого «Степового вовка» - образ, який ми вважаємо єдино можливим та звичним. Лише, дозволяючи собі змінюватися та відкривати нові сторони, ми починаємо розуміти, наскільки мало насправді себе знаємо.

👉🏻 A1.CONSULTING