Дружківка. Осінь 2026-го
Ще зовсім недавно тут вирувало звичайне прифронтове життя. Кав’ярні, магазини, знайомі перехрестя й дороги, якими щодня їздили поліцейські, військові, волонтери, медики та місцеві.
Для багатьох наших бійців за роки війни Дружківка стала своєрідним хабом – місцем, куди заїжджали перед бойовими завданнями та поверталися після тривалого часу на позиціях.
У військторгах шукали шеврони на подарунок рідним, пили каву, поки чекали черги на Новій пошті, зустрічали знайомих, перекушували шаурмою, кілька годин перепочивали – і їхали далі.
Тепер місто змінюється буквально на очах.
Щоденні російські удари руйнують житлові квартали, магазини, підприємства та місця, які ще вчора були частиною повсякденного життя. Там, де були люди й машини, залишаються вибиті вікна, уламки бетону та понівечені будинки.
І найважче – після чергового удару впізнавати знайомі місця.

http://t.me/ZSU_DVIG