Це 70–80% пікового зимового споживання столиці, пише редакторка економіки ZN.UA Юлія Самаєва у статті «Десять точок, одна компанія й нуль збудованих енергетичних установок. Dark Lord підкорює Київ».
Потужності, розміщені на десятках локацій, знищити одним обстрілом неможливо. Це та розподілена генерація, про яку в Україні говорять з початку масованих російських ударів по енергетиці.
Одним зі джерел тепла та електрики є когенераційні установки.
Це відносно невеликі енергетичні комплекси, які одночасно виробляють електричну й теплову енергію з одного джерела палива, зазвичай газу.
Монтаж таких установок протягом останніх років є одним із пріоритетів розвитку української енергетики.
«Утім, будь-де встановити газові когенераційні установки не вийде — потрібен доступ до мережі середнього тиску.
Такі точки входу у столиці є, але їхня кількість обмежена, як і кількість більш-менш придатних для розміщення ділянок.
Київ, не переглядаючи чинних регламентів, міг собі дозволити встановлення десятка, не більше, таких КГУ.
Але це був би дуже хороший результат з огляду на нинішні обставини», — пояснює авторка.
Увесь процес у середньому триває від восьми до десяти місяців: 1,5–2 місяці потрібно на замовлення обладнання, ще близько пів року — на його доставку та паралельну підготовку майданчика, а потім ще місяць із лишком — на монтаж і запуск.
«Відомі випадки, коли енергетикам вдавалося впоратися і за шість місяців, але це радше виняток, ніж правило.
Утім, навіть за нашого нинішнього вкрай вузького вікна можливостей часу могло б вистачити: якби замовляти обладнання почали ще у квітні, до листопада встигли б змонтувати», — підкреслює Самаєва.
Станом на середину жовтня когенераційні установки досі не встановлені. Місцева влада не має переконливого пояснення, чому.
Однак пояснення цьому є. Читайте його на нашому сайті.
🚀Підтримати🤝_✅✅_🤝
🚀Приєднатися до ZN.UA