«Мій Дімка в 19 років залишив заповіт. Ці рядки він написав у 19, у 20 років він віддав життя за Україну, сьогодні йому 21.
Його телефон згорів, коли він загинув, але вдома серед його речей лежав старий, поламаний айфон.
Я відновила його і в нотатках знайшла це повідомлення.
Я не змінила жодного слова, публікую як є — саме так він жив і відчував. Пишайтеся, читайте, поширюйте», — написала мати захисника.
Якщо я піду від вас. Монолог війни.
Справи оформлено, особисту справу створено — контракт підписано.
Мені 19 років, і бажання долучитись до боротьби за незалежність своєї Батьківщини було в мене від самого дитинства.
Я бачив гідних та сильних чоловіків, які плакали; я бачив слабких як тілом, так і духом, які переставали боятись; я бачив смерті; я бачив малих дітей які втрачали сакральний досвід дитинства — усе через одну проказу нашого сторіччя — росію.
Я хочу мандрувати, куштувати нове, займатись коханням, будувати сімʼю, але на превеликий жаль, такі як я мають віддавати свою молодість окопам, щоб вже мої діти не знали, що таке обстріли та життя в страху.
Всі молоді хлопці, які воюють, — це доказ того, що наше покоління не втрачено, що воно думає та піклується про майбутнє своєї країни.
Попереду в мене БЗВП, яку я пройду та попаду в число найкращих. Чому я так в цьому впевнений? Тому що я хочу ефективно знищувати ворога своєї держави.
ПАМʼЯТАЙТЕ — ТАКІ ЯК Я І МОЇ ДРУЗІ, ЯКІ ВІДДАЮТЬ СЬОГОДНІ ЖИТТЯ ЗА ВАШ СОН — ЦЕ ІДЕЯ НАШОЇ НАЦІЇ.
СЛАВА УКРАЇНСЬКОМУ НАРОДУ.
Кохайте — мандруйте — куштуйте.
Ми ще встигнемо за вас померти.
СОКОЛ ДМИТРО МАКСИМОВИЧ «БАНДІ»
20.09.2025
🚀Підтримати🤝_✅✅_🤝
🚀Приєднатися до ZN.UA