Короче, у цієї аушки є міні-сюжет
Він короткий і закінчується весіллям.

Сам сюжет:
Шон, принц якогось там королівства, пішов на пошуки лампи.

(Нахуя йому лампа? — не спитаєте ви, тому що очевидно зрада бажань! Але, насправді, особисто йому вона потрібна була, щоб повийобуватись, бо це престижно — знайти загублений скарб, ну а ще бажання...)

І от, короче, знайшов він ту лампу, а в ній сидить джин (Міра), і ПЕРШЕ БАЖАННЯ наш Принц просрав не на швидке та безпечне повернення додому, а на веселий квест по пошуку пригод на дупцю у компанії джина...
(Зате було весело.)
Повернувся наш Шон до себе додому, похизувався лампою, люди охуїли і питають, на що принц просре витратить бажання?
Напевно, щось для королівства та народу чи щось таке.
Шон, як дуже розумна людина, вирішує на ДРУГЕ БАЖАННЯ побажать свободу попугаю джину. Міра з його невимовного розуму охуїв, але послугу зацінив, залишивши йому останнє бажання, якщо той чогось захоче.
Ну і на цьому б, по лозіці, їх шляхи мали б розійтись,
але Міра лишився, оскільки йому давали безкоштовний дах і хавчик. Єдине, що нікому не подобалось, — що є джин, але для народу він ніхуя не робить.
Міра і радий би творити чудеса направо і наліво, але за кожне диво своя ціна, для нього вона не дуже той весела.
(На це йде багато енергії і ресурсу. І от така от хуйня, прописувати не буду, але, якщо коротко, то просто непріятно.)

Далі якась хуйня з предісторією і тим як взагалі появився наш джин. Там Міра наче мав поїхати до себе назад, подивитися, чи є якийсь записи про нього, і отака хуйня.
(Колись дуже давно він був людинкою, яку запхали в лампу, розписувати також не буду, бо то довго...)

Пройшов час.
Подумав Шон, подумав, що робити з цією ситуацією. Міра — розумний мальчик, поради розумні дає, але люди хочуть, шоб він магію робив. Залучив він Міру до політики, і пользу він якусь робив для королівства, але людям того було не достатньо...

(Вибачте, я дуже кринжую, коли пишу щось про політику, бо дуже не шарю, але персонажи мають шарить. Ну тіпа, я не розумна, але персонажі шарять🥲)
(У Мірі, якщо що, документів нема, він взагалі з іншого регіону, і він якби не має нічого робити, бо він турист... але пох, опустоми деталі. До нього там зверталися як до тваринки, якби дивно це не звучало, ну тому шо він джин — небезпечна і потойбічна істота, а там різні джини є, там наприклад джин-тонік, Gordon's, Beefeater тд. Прописувати також не буду, ато багато ненужної інформації...)

Сидить Шон з Мірою, і відбувається якийсь такий діалог...
Шон:
— А тобі та магія нахуясь здалася?
Міра:
— А нахуя, якщо я полудохлик після кожного magic✨?
Шон:
— Хммм, то може го станеш людинкою і не будеш вийобуватися?
Міра:
— Вийобуватися буду, але го.

ТРЕТТЕ БАЖАННЯ Шона:
стань людинкою...

Міра:
— Ваше бажання для мене, в цілому, пішов нахуй, але окей, виконано, бля...


Ну а далі якомусь природнім чином вони одружились.

В цілому сцена була така, що Шон не теряв нагоди і типу такий:
— Народ, дивіться, тепер він людинка.
Народ:
— Фуууууу.
Шон:
— Він хороший, це його ідія була площадку построить біля басейна, і назвать то аквапарк.
Народ:
— Ааа, ну тоді ок, питань нєма.
Міра:
— Да да.
Шон:
— І тепер він мій наречений.
Народ:
— Ого.
Міра:
— Шо бля?!?!
Шон:
— Яке нахуй продовження роду, пішло воно нахуй, дивіться, якій гарний.
Народ:
— Ну да, ну да, в цілому да.
Міра:
— (Багато некрасівих слів, які я не буду писати.)

Якщо йти до логічного кінця, то тут має бути міні сварка. Далі Міра, як людина в цілому пасивно-агресивна пасивна, вирішує:
— а похуй.

І жили вони довго і щасливо, аж доки не придумали мішати пепсі з віскі і джин став нє популярним піся чого він розстроївся і вмер.

Герої яких тут не було згадано але вони мають місце бути
Літаюча ковдра, Радник

Кінець.

Господи, я такий письменник, та ви шо. Уявляю, як буду це перечитувати і бажати видалити всі свої соцмережі.
#68Ceti
↑↑↑
↓↓↓