Тиждень щось не клеїться взагалі.
В такі моменти я перечитую цитати книжок, які свого часу лікували мене.

Можливо, і вам це стане у нагоді.
Сьогодні це «Дар» від Едіт Еґер:

Ніхто не може забрати в тебе те, що ти тримаєш в своїй голові.

Якщо ви нещасні на самоті, то не будете щасливі і з кимось.

Ніхто не відмовляється від вас, окрім вас самих. Тому самі обирайте значення, яке надаєте чужим словам.

Зверніть увагу, на що ви звертаєте увагу, — саме це ви й підсилюєте.

Ставлення до обставин вирішує не все. Ми не можемо скасувати складнощі чи покращити самопочуття одним лише світоглядом.

Я всіма руками за позитивне мислення, але воно ні до чого не призводить, якщо за ним услід не йдуть позитивні дії.

Час не лікує. Ми робимо це самі, з часом.

Не можна стати вільними, пом’якшуючи випробування, що випали нам на долю, або намагаючись їх забути.

День, коли я не відчуватиму болю, означатиме, що я померла.

Більшість із нас віддають перевагу стану жертви, бо так від нашого ж власного імені ми здобуваємо дозвіл нічого не робити.

Коли ми кажемо «не можу», то насправді маємо на увазі «не буду».

Хоч би що ви практикували, ви стаєте в цьому кращими.

• На той час, як я його отримаю, мені вже буде пʼятдесят, — відповіла я.
• Вам у будь-якому разі буде пʼятдесят.

Надія — це цікавість з великої літери.

Надія — це, насправді, питання життя та смерті.

Надія — це не біла фарба, що нею ми зафарбовуємо наші страждання. Це інвестиція в цікавість. Усвідомлення однієї істини — якщо здамося зараз, то ніколи не дізнаємося, що буде потім.

Коли ви питаєте про те, як можна знати про страшні реалії й усе одно сподіватися, означає, що ви плутаєте надію з ідеалізмом.

Не треба намагатися підбадьорити себе, коли сумно. Це не допоможе, спробуйте дещо інше. Визнайте свої почуття.

Вияв - протилежність депресії.

Вам не стане зле від того, що з вас виходить, а від того, що лишається всередині — стає.

Я дуже перебірлива щодо тих, хто може бути вартим мого гніву, бо коли я на когось гніваюсь, то сама від цього і страждаю.

Я якось відчула, що, завдавши болю іншому, я не позбудуся свого.

Хоч би які ми не були хороші та хоч би як старанно не працювали, щось або хтось завдасть нам болю.

Найотруйніші та найогидніші люди в нашому житті можуть стати нашими найліпшими вчителями.

Я часто кажу, що любов — те саме, що і час. Час. Наші внутрішні ресурси безмежні, але час і сили обмежені. Вони спливають. Якщо ви працюєте чи навчаєтеся, якщо маєте дітей, стосунки, друзів, якщо допомагаєте іншим, займаєтеся спортом чи відвідуєте книжковий клуб, групу підтримки або молитовний дім, якщо доглядаєте за літніми батьками чи ще кимось із медичним чи специфічними проблемами — чи плануєте свій час так, щоб не забувати про себе? Коли ви відпочивайте та відновлюйте сили? Як ви знаходите баланс між роботою, любов’ю та розвагами?

Найважливіше не те, що з нами стається, а те, що ми із цим досвідом робимо.

Свобода — це брати на себе відповідальність за вибір власної відповіді.

Будьте дитинними, але не інфантильними.

Смакувати їжу значить смакувати життя.