Що він намагається донести та де він маніпулює:
1. Експертиза «на дивані»
Порівнювати конфлікт Ізраїлю та Ірану з потенційною війною в Східній Європі — це м'яко кажучи, дивно. Іран та Ізраїль не мають спільного кордону, їх розділяють тисячі кілометрів і території інших країн (Ірак, Йорданія). Наземна операція там технічно майже неможлива без гообальної десантної операції США. Лукашенко ж готує своїх солдатів до реалій сусідньої війни, де кордон — це лінія фронту.
2. Справжній меседж для білорусів
Ці слова про «наземну операцію» — це сигнал не для Захду, а для внутрішньої аудиторії та армії РБ:
Мобілізаційний дух: Він хоче, об армія не розслаблялася, відчуваючи себе «прокладкою» між РФ та НАТО.
Натяк на Україну: Лукашенко постійно «готується до оборони», але насправді він намагається виправдати постійні навчання на кордоні з Україною та Польщею.
3. Чому він правий і непреавий одночасно?
В чому правий: Дійсно, контроль над територією встановлюється тільки тоді, коли на неї заходить піхота. Ракетні удари нищать інфраструктуу, але не захоплюють міста.
В чому помиляється: Сучасна війна — це віцна технологій. Без панування в повітрі та переваги в дронах будь-яка «наземна операція» перетворюється на м'ясні штурми, що ми і бачимо на прикладі РФ в Україні.
4. Іронія долі
Цікаво, що він каже про «неможливість перемоги без піхоти» саме зараз. Можливо, це реверанс у бік Путіна: мовляв, «я розумію, чому ви бусуєте, треба більше людей». Або ж це підготовка білорусів до того, що їх колись таки можуть кинути в цей «наземний котел».