Абсолютні чемпіони зі спортивного орієнтування.

Морська навігація вікінгів — це комбінація досвіду, спостережливості, винахідливості, шизологіки та інтуїції. Деякі інструменти та методи з боку більше нагадували б стаф чаклуна, а не інвентар мореплавця. Але про все по порядку.

Магнітний компас, нормальні морські карти, широта й довгота у звичному нам вигляді — усього цього вікінги не мали. Натомість база їхньої морської навігації — трактування купи опосередкованих ознак.

Крім класичного орієнтування за Сонцем та зорями, вони дивилися на течії, вітри, обриси берегів, поведінку риб, китів і птахів.

Далі починаються магічні фокуси. Хороший мореплавець мав не просто знати всі ці ознаки, але й розуміти, як вони змінюються залежно від сезону, погоди та місця. Яка течія і куди йде в той чи інший період року, які птахи повинні тут траплятися, де можна чекати китів чи риб — це все перетворювалося на своєрідну живу карту моря.

Є також згадки про так звані сонячні камені. За однією з популярних гіпотез, кристали на кшталт ісландського шпату могли допомагати визначати положення Сонця навіть тоді, коли воно було приховане хмарами. Фізично така штука працює. А от чи справді саме так нею користувалися вікінги — уже питання.

Так само є знахідка з Уунартока в Гренландії, яку часто трактують як частину сонячного компаса. Тобто сама ідея такого приладу цілком можлива, хоча тут теж вистачає суперечок.

Ну і з напрямками в них усе могло бути дуже відносно. Не завжди це було наше чітке «північ — ось туди». Напрямки могли прив’язуватися до земель, узбереж, усталених маршрутів та локальної географії. Найпопулярнішою в цьому питанні була Ісландія. Відносно неї північ вів би на північний-схід , а захід міг стати півднем.

І, звичайно ж, відстань вони часто вимірювали часом. Не «до цього острова 500 кілометрів», а «до нього стільки-то діб плавання». І називали це дьогами.

Загалом, навігація в них була дуже емпіричною. Умовно: тримайся так, щоб певна земля залишалася з такого боку, стеж за птахами, за хвилею, за вітром, за Сонцем і не проґав момент, коли все це почне виглядати не так, як розповідав старий моряк. І не звертай увагу що пахне він мухоморами, він знає своє діло.

І якось, зараза, допливали.

#творчість #історія

@widluda