Депресивна алкоголічка та колишній екстермінатор.

У нас якось був тиждень жіночих персонажів, де ми досліджували те, як зробити сильного жіночого персонажа та що його робить сильним. Короткий висновок: сильний жіночий персонаж = сильний персонаж. Все інше або вторинне, або шкодить. Особливо коли персонажа намагаються зробити всім чим завгодно, крім персонажа.

Супергьорл. Кузина Супермена, яка недавно отримала дві цікаві ітерації: фільм та мультсеріал. Перший проєкт повністю присвячений їй, а в мультсеріалі «Мої пригоди з Суперменом» вона зʼявляється в оповіді у другому сезоні.

Обидві ці ітерації одного й того ж персонажа — чудовий приклад того, як персонажа можна і зіпсувати, і зробити кращим.

У фільмі наша криптонська алкоголічка — доволі дивний персонаж. На перший погляд вона схожа на свій коміксний образ розгульної алкоголічки, що подорожує всесвітом у пошуках себе, бухла та пригод. Але далі зʼявляються проблеми.

Якщо поміняти стать персонажа і зробити її чорною, то «Супергьорл» перестане бути фільмом DC, а стане схожою на сиквел «Хенкока». Все ж її коміксний прототип не був настільки занепалим духом і був менш відштовхуючим персонажем. От що-що, а у фільмі в останню чергу вона схожа на ту, хто когось буде рятувати.

Інша проблема полягає в тому, що її намагаються зробити феміністичним коментарем щодо патріархату. Головний лиходій викрадає жінок для того, щоб вони народжували дітей йому та його банді. Ага, буквально боротьба проти сексуального рабства. Ідеал проти зла. Я не маю нічого проти боротьби з рабством, а тим паче сексуальним, але як людина без ідеалів може боротися за ідеал?

І третя проблема — це те, що я можу назвати тінню Джеймса Ганна, бо у фільмі копіюється його підхід. Доволі простий персонаж, який має створювати глибину для характерних героїв другого плану, з вайбами 80-х. Проблема в тому, що вона буквально одна з останніх представниць своєї раси з неймовірною силою. Її присутність сама по собі — це проблема для багатьох.

Все це — взаємозаперечні ідеї, які намагаються вмістити і у фільм, і в персонажа. Я не думаю, що бажання продюсерів та режисера всидіти на всіх стільцях допомогло фільму.

На противагу цьому, ітерація Супергьорл із мультфільму — це повноцінний персонаж. Починає вона як психоіндоктринована машина смерті, що займається експансією та завоюваннями в імʼя нової Криптонської імперії. Вона поводиться як воїн і переконана, що все робить правильно. Але поступово промивання мізків слабне, і вона напряму стикається з тим, що наробила та ким була.

Навіть після переходу на сторону добра її проблеми не закінчуються, бо вона має навчитися жити мирним життям. Наприклад, вона стає проблемою для декого, бо кожні пʼять хвилин питає про все, що тільки можна. Її адаптація проходить зі скрипом. Вона навіть потрапила в пастку додатків для стосунків.

У першому випадку в Супергьорл намагалися засунути все, але забули придумати персонажа, а в другому персонаж є, і його можна розбирати, дискутувати та сперечатися.

#творчість

@widluda