Історія одного розчарування.

Зазвичай, коли я щось оцінюю, я враховую те, як і при яких умовах щось створювалося. Тим баче, що часто це все ж хороші проєкти. Але сьогоднішньому обʼєкту критики я не буду робити такої поблажки.

Совиний дім, це мультфільм, на який у мене були сподівання. Я подивився перший сезон і трохи другий. Далі не захотів. І причин цього дуже багато.

Мультфільм часто не відповідає тому, про що розповідає. Іда найрозшукувпніша чаклунка, яка торгує на ринку, і її варта майже не переслідує. Один з персонажів раптово прозрів, якими є порядки, при тому що публічні страти там регулярні(чувак, де ти жив до цього). Ну і те, що головна героїня навчається в школі магії, при тому що вона не здатна взагалі чаклувати, тобто все це є тупо безсенсовим фан сервісом для фанатів умовного Гарі Потера. І цей список можна продовжувати ще довго.


Ну і сама головна героїня, Луз. Вона ну не дуже хороша людина, в якої часто буває ну дуже сумнівна мотивація. Завести стосунки з ворогом, бо так зробила героїня її улюбленої книги, це мʼяко кажучи…дивно. І таких моментів в неї купа.

У серіалі видна неоднорідність, суперечності та дивний темп оповіді. Я не здивуюсь, якщо це наслідок так званого виробничого пекла. Часто серії і персонажі виглядають так, ніби творці ніколи не бачили одне одного і лише за чутками дізнавалися про те, що в кого є.

Що там було далі мені не цікаво. Я дропнув серіал. І я нічого не знаю ні про подальші сюжетні перипетії, ні про усякі інші речі.

P.C
Совиний дім, і разом з ним і готель хазбін я дивився давним давно. Вони мені не сподобалось і я не слідкував за ними. Тому для мене було сюрпризом, що авторка хазбіна Вівєн підтримує Росію. Якщо я щось не взлюбив, я просто перестаю дивитися і слідкувати.

Я просто цього тижня розважаюся не обʼєктивною критикою , і не особливо хочу слідкувати за усім. Я просто тикаю в щось палкою зараз і називаю це поганим.

#творчість

@widluda