Ігри в середині ігор. Частина друга. Погані ігри та поганий наратив.

Якщо правила гри важко зрозуміти, це саме по собі не є поганим. Часто різні фентезі твори залишають за кадром хоча б базу правил гри, як то з тими дивними вагреймовими шахмвтами гри престолів чи іншими подібними іграми.

Головне у вигаданих іграх те, щоб вірилося в те, що жителі цього світу грають в цю гру. В іншому випадку все виглядає, як 5д шахмати.

Гірше стає, коли або автор або не дивиться за тим, для чого він створює гру, або гра має чисто утилітарну функцію.

Ех, the elder scrolls legends, це була б непога гра, але вони зробили просто свій hearthstone. І що дуже смішно, ця гра має цінність тільки, як шматок лору. Ну і карточки там були прикольні. І це все при тому, що в сетингу є купа своїх дек білдерів, які можна було б адаптувати без болячок конкурента.

hearthstone в цьому питанні не кращий. Він не розширює лор Варкрафу, а в сюжетному плані є свого роду збірником фанфіків. А сама гра є дико рандомною. Так, я не люблю цю гру, бо вона страшно залежить від рандому, і там нема простору для майстерності.

Загалом, з іграми буває по всякому. Є ігри які доповнюють наратив та розважають гравця. А є такі, які мали б таке робити, але їм чогось бракує.

Чи є у вас приклад таких поганих ігор.

#фентезі #творчість

@widluda