Як дєпали в минулому, або азартні ігри як соціальний ліфт.
(L'Hombre, Мальте Одін Енгельстедт, 1887)

З давніх давен людей турбувало питання покращення свого становища. Але далеко не завжди це було можливо в адекватні терміни та без нажиття собі проблем. Одним із способів добитися свого були ігри та парі, як способи вирішити конфлікт згідно правил. Як заставити багатія віддати тобі статок без насилля чи крадіжки? Обіграти його. За легендою, саме з однієї такої гри виросли шахи. Але справжній розквіт ігор припав на час пізніший, та ігри ближчі Фортуні.

XVIII століття принесло із собою багато змін. На зміну ієрархічних монархій прийшли більш громадянські суспільства, з більшою взаємодією прошарків. Стало більше містян, які повинні були заробляти гроші, але які й мали куди більшу свободу ними розпоряджатися. До того ж, банкноти та чеки стали активно заміщати собою важкі та громіздкі монети. Гроші стало куди легше носити у великих кількостях, а разом з тим і тратити.

Ці та інші чинники призвели до того, що азартні ігри із простих забавок перетворилися на всеохоплюючий бізнес. Французькі аристократи просаджували величезні статки в бассет. Його різновид, фаро, породив у Англії цілий феномен Леді Фаро — аристократок, що ставили в закритих клубах на карти величезні суми, бо у відкриту грати жінкам заборонялось. Іспанці ж від бідна до багата різались в омбре. Процвітали й різноманітні лотереї, в тому числі державні. Вчені теж зацікавились цим бумом і почали активно випускати праці на тему імовірностей, психології гравців та навіть геймдизайну, заклавши основи для появи казино.

Звісно ж, доволі швидко пішли і гори регуляцій, обмежень та заборон. Ігри та ставки заборонялись, ігрові клуби арештовувались, перші казино обкладались податками. Та це не зупиняло людей, які були готові подорожувати днями й тижнями заради можливості поставити статки на кон.

Не оминуло це і Японію, де бакуфу активно забороняло та переслідувало привезені португальцями карти та ігри на їх основі. Але японці надто вже пристрастилися до них, і того робили плагіати та різновиди. Ті теж доволі швидко заборонялись, і тоді вже з них робили нові варіації, і так по колу, допоки ті варіації не змінились до невпізнання. Однією з таких варіацій стала ханафуда, із виготовлення карт для якої починала така маловідома компанія, як Nintendo.

#історія #ігри

@widluda