Абсолютно раптово для мене гішпанці HOLYCIDE повернулись і занесли новий альбом 'Fist to Face'. Ефект від занесення подібний занесенню кулаком по ребрах.

Про цей проєкт я вже писав якось. Сенс з того часу не змінився — пан Дейв Роттен з компанією поплічників все також якісно та віддано вривається по відродженню треш хвилі 80-х дуже в дусі Dark Angel, Atrophy, Coroner та ще з доброго десятку класичних гуртів на музиці яких зростали як сам Дейв так і сьогоднішні легенди детухи, та й взагалі, багатьох напрямків екстремального металу.

Альбом починається з цитат Трампа на півтори хвилини, одразу прямо та чітко давши зрозуміти політичне забарвлення музики (хоч на обкладинку достатньо глянути й так все стане ясно). Далі удари сипляться один за одним. Окрім їдучої лірики HOLYCIDE зробили альбом максимально напханий рифами та з тим доволі технічно, та що важливо послідовно все зіграли, подолавши недоліки попереднього 'Annihilate… Then Ask!' де зміна темпів та технічних частин на відверто прості під час різала вухо. Є ще пара треків як от 'Nuclear Fallout' та 'The Aftermath (Recipients of Death)' де окрім скаженого риффінгу банда явно випробовує себе на можливість грати швидко на максималках. І ніяк не можливо оминути вокал Дейва. Всі звикли та всі знають його потужний гроул по Avulsed, Christ Denied та кільком іншим проєктам. Як вокаліст треш гурту, таке враження, що він ще досі шукає свою нішу. Якщо на 'Annihilate… Then Ask!' Дейв дуже нагадував вокал Шульдінера на ранніх Death, то на новому диску так і пруть порівняння з Джоном Tарді з Обітури. В цілому він максимально намагається вокалити в треш манері, але його звучання виходить значно різкіше та екстремальніше ніж в абсолютної більшості трешевих вокалерів 80-х.

Коротко кажучи, якщо вам треба трешу — це впевнений топ альбом.

BANDCAMP | YOUTUBE | DEEZER | GOOGLE MUSIC | SPOTIFY