Вриваюсь по харківблеку. На дев'ятий рік після дебюта YGG (гурт чи просто проєкт, хрін просциш) відродились та зробили альбом 'The Last Scald'.

Що мені завжди подобалось у всіх, без виключення харківських блек гуртах, що вони лишаючись у своїх стилістичних рамках та характерному звучанні, не роблять однакових альбомів. Жодного разу. Кожен запис своєрідний, відмінний від попереднього альбому конкретного гурта. Без різниці, виходили вони з проміжком в рік чи десять.

YGG, таким чином, почавши зі звуків варгану, зробили емоційний та атмосферний альбом лишившись впізнаваними та релятивними до дебюту (який дуже раджу), давши, по-перше, тонну задоволення власне тим, що вже й не чекали, типу. По друге, тому що YGG має те, що сусіди типу Ulvegr та\чи Khors вже розгубили на останніх релізах: відчуття півночі, холоду які робили характерну атмосферу не заїждженою та не банальною.

'The Last Scald' насичений та об'ємний, якісно повертає слухача до забутого, окультного та міфічного.

BANDCAMP | YOUTUBE