Багато-багато років тому, по відчуттях вічність, коли я почав слухати SADUS, у моїй голові відклався настільки потужний стереотип виконання технічного треш металу, що по сьогоднішній день я тяжко сприймаю в цьому стилі інші гурти де басуха не грохоче настільки впевнено й авторитарно.

Проте, повага до SADUS заснована не тільки на непересічній грі Стіва ДіДжорджіо на басу (той самий що грав на зна-а-а-ачній частині альбомів на яких ми виросли - 1 - 2 - 3 ). Який, до речі, останні роки навіть в складі не є зазначеним. SADUS, перш за все це Даррен Тревіс, який в гурті відповідає за гітару, вокал, та левову долю оригінальних рішень, які зробили гурт тими ким вони є. А також Даррен має левове терпіння, бо роками чекав поки ДіДжорджіо всі свої зобов'язання у десятках інших гуртів зіграє. При цьому Даррен не започаткував жодного стороннього проекту (прийманні такого, щоб був на видноті) та всі кращі ідеї завжди зберігались на користь SADUS. Ударник Джон Аллен, третій учасник, теж лишається вірним гурту, проте, все ж пограв у кількох інших гуртах з Затоки Сан-Франциско.

'Elements of Anger' зроблено таким чином, щоб сучасно (для другої половини 90-х), й щоб якісно зберегти свій фірмовий впізнаваний звук з характерною та авторитарною грою на басу від ДіДжорджіо. На хвилиночку, то були часи коли абсолютна більшість треш-гуртів ветеранської когорти (Exodus, Anthrax, Destruction, Kreator, Overkill) мала йти на значно лютіші змінити своєї музики та манери виконання, щоб хоч якось вхопити за хвіст тодішні віяння у важкій музиці та бути актуальними. 'Elements of Anger' так само є продуктом свого часу. Лютезний, намірено 'ретро' треш напханий технічною еклектикою з частою зміною темпів, то сповільнюючись, то розганяючись аж близько до кордону з дет-металом. Й тут же чути доволі безболісну адаптацію до більш сучасних смаків, яка більшості вищезгаданих на користь не пішла, а тут абсолютно лаконічно вплетена в старе коріння. Цікаво що про альбом скажуть молоді фанати трешу, для яких Warbringer та Toxic Holocaust вже ветерани?

Альбом вийшов майстерний, технічний, прогресивний. По іронії, буквально за кілька років до того як почалась хвиля відродження інтересу до трешу. Як би SADUS його видали не у 1997 році, а скажім у 2000-2001 то певно 'Elements of Anger' запросто став би одним зі стовпів цього відродження.

YT MUSIC | DEEZER | SPOTIFY | APPLE | YOUTUBE