«Не має жодної різниці, що люди думають про війну. Війна триватиме. Війна була завжди. Ще людини не було, а війна вже чекала на неї. Найперше ремесло чекало свого найпершого майстра. Так було і так буде. Так і не інакше». Колись я сприймав ці слова судді Голдена як красиву софістику, але чимдалі занурюєшся у війну, тим краще розумієш їх невблаганну правдивість. Війна - не аномалія. Вона іманентна людині, витікає з її природи і дуже швидко стає безальтернативною формою буття. Чи погано це? Чи добре? Не знаю. Природі чхати на конотації та етичні конструкти. Це вже наша прерогатива. І єдине, що ми дійсно можемо зробити - це просто бути на боці справедливості. Яка, попри всю свою філософську умовність, у цьому конкретному хронотопі належить нам. Зі святом усіх причетних ✙