🇺🇦 Третій армійський корпус звертався до західних OSINTерів, щоб ті припинили публікувати геолокації українських просувань на напрямку , де на той час починалась операція «Вівальді». — Громадське

Буквально 15 вересня ми з адмінами обговорювали цю ситуацію. Твіт-тред Клемента Моліна від 8 вересня став потужним інформаційним тригером. До цього інформація про локальні успіхи 3-го армійського корпусу переважно циркулювала в українських моніторингових каналах. Молін зібрав розрізнені дані докупи та представив їх у наочному форматі з мапами. Після цього новину підхопили українські й міжнародні ЗМІ, вивівши її на значно ширшу аудиторію.

Тут варто звернути увагу на одну особливість російської армії. Польові командири нижчої та середньої ланки можуть приховувати невдачі та втрати позицій, звітуючи нагору про «успіхи» або «контроль над ситуацією». У результаті вище керівництво отримує спотворену картину того, що відбувається на фронті, а потім саме ж озвучує її публічно як реальність.

Показовим прикладом стала заява Володимира Путіна про нібито взяття Святогірська на початку вересня. Згодом її спростував Андрій Білецький, записавши відео безпосередньо зі Святогірська, який перебуває під контролем ЗСУ.

Чи допоміг масштабний інформаційний розголос, зокрема тред Моліна, російському командуванню дізнатися реальний стан справ? Цілком можливо. У цьому й полягає парадокс сучасної війни, де відкриті дані, супутникові знімки та соціальні мережі іноді дозволяють побачити ситуацію швидше, ніж вона доходить через штабні доповіді.

Коли інформація про просування ЗСУ на лиманському напрямку починає поширюватися в західних ЗМІ, аналітичних звітах ISW та навіть у повідомленнях російських воєнкорів, ігнорувати її стає значно складніше. Вище командування змушене звертати увагу на ділянку фронту, яку раніше могли вважати стабільною через оптимістичні звіти власних підлеглих.

Водночас для України такий розголос має негативний ефект. Публікація геолокацій та деталей просування може допомогти противнику швидше оцінити ситуацію, перекинути резерви й посилити оборону на загрозливій ділянці. Саме тому 3-й армійський корпус і звертався до західних OSINTерів із проханням не публікувати відповідні дані.

Зрештою, інформаційний розголос грає на руку російському командуванню, і водночас здатен не тільки ускладнювати подальше просування українських військ, а і підняти ціну цього просування. А ціна — життя наших людей. Але це болить тільки нам, бо війна тут, а не десь там.

WarArchive