до мене звернулися поширити інформацію котру розповіли один із мешканців міста (особу не буду викривати в рамках безпеки) це ще одне важливе нагадування про максимальний розголос того, що робиться в місті, нагадування про те, наскільки нам зараз важливо кричати про Олешки й всіма силами підтримати людей. ми маємо зберегти це місто!!
•далі переклад укр/англ:
запитати у вас, було б вам зручно написати докладніше, ніж у новинах, яка у вас обстановка в місті, родич звідти не виходить на зв'язок, я буду вам дуже вдячна, вибачте, що турбую!
Здрастуйте, тут дуже поганий зв'язок, ми через антену і то не можемо зловити. Може дивлячись який район звичайно. Ситуація зараз змішана. Було тиждень щодо. І обстрілів небагато, люди почали їздити на Раденську за продуктами, велосипедами, хто пішки. Вже тиждень люди їдуть та їдуть, хто на виїзд зовсім, а хто повертається. Ми 2 рази їздили також. Через міни правда багато треба їхати, але тфу тфу. Все поки що нормально. А ось зараз пару днів дуже сильно накриває арта у нас сьогодні 8 снарядів по колу будинку лягло, люди бояться проїжджати селище через обстріли. Але поки що дають скупитися слава богу. І в кого гроші є то хоч краще. А хто не купив нічого і не може дійти, то біда Приїхав знайомий немає ні крихти хліба, (каже) хоч щось дайте То дали трохи борошна, одну цибулину, і пару картопель, грошей немає у людей гривні на рублі нема кому поміняти вже в місті А людей які гинуть собаки їдять З раденська люди йшли їх уночі дроном убило Так і лежали собаки гризли Не знаємо забрали їх чи ні Ліків немає А ось сьогодні все, людей повернули дорогу, знову почали мінувати. Із продуктами знову все. Ми повернулися і поїхали додому. Знову голод, ну ми вже звикли і так по 20кг мінус
Hi, the connection here is very poor. We are using an antenna and can barely catch a signal. Though, of course, it might depend on the district.The situation right now is mixed. For about a week, things were relatively quiet, with few shellings. People started traveling to Radensk for groceries—some by bicycle, some on foot. For a week now, people have been constantly moving; some are leaving for good, while others are returning. We also made the trip twice. We had to take a long detour because of the landmines, but knock on wood, everything has been fine so far.However, for the past couple of days, the artillery has been hitting us really hard. Today, eight shells landed right around our house. People are afraid to drive through the village because of the shelling. But thank God, they are still letting us buy supplies for now.Those who have money are naturally better off. But for those who haven't bought anything and can't reach the shops, it's a real disaster. An acquaintance came by today, saying he didn't have a single crumb of bread left and asking for anything we could spare. So we gave him a little flour, one onion, and a few potatoes. People have no money, and there is no one left in the city to exchange Ukrainian hryvnias into rubles.Tragically, the bodies of those who die are being eaten by stray dogs. Some people were walking from Radensk and were killed by a drone at night. They just lay there, and dogs were gnawing at them. We don't know if anyone has cleared the bodies yet. There is also a complete lack of medicine.And today, that's it—people were turned back on the road, and they started mining it again. The food supply has stopped once more. We turned around and went back home.Starvation is setting in again, but we are already used to it—we've all lost about 20 kilograms each.