Я, звісно, мав би постити щось про свою зустріч у Ліричному бранчі, і повірте, я це ще зроблю з купою емоцій. Але тут уже почалася зустріч із Іриною Грабовською, і мені дуже хочеться сказати, що вона не лише неймовірно цікаво пише про світ Леобургу, а й надзвичайно захопливо розповідає про нього і його героїв. От поза сценою, коли підписує автографи, чи поки на початку розповідає про себе, то доволі стримана. А тільки починає говорити про Яблонських, починає фонтанувати словами, мімікою, жестами, енергією. Феномен.

Я ще більше радий, що дилогією не обійшлося і я матиму можливість ще раз зануритися у цей фантастичний світ зі спінофом "Дикий захід Теодора Яблонського".

Зранку було шкода тікати з письменницької конференції, зараз шкода повертатися на конференцію. Але треба 🤷