💙💛 День вишиванки — одне з найщиріших і найтепліших свят, яке народилося з ініціативи самих українців. Вже 20 років цей день відзначається як символ любові до своєї культури, історії та національних традицій. Вишиванка для українців — не просто традиційний одяг, а справжній код нації, у якому закладені пам’ять поколінь, духовна сила та любов до рідної землі. 🌻 Здавна у вишиванках нашого краю переважали геометрично-рослинні орнаменти, натхненні красою природи. На полотні часто зображували маки, барвінок, калину, хмелик, а особливе значення мав чорний колір, який символізував родючість української землі — джерело життя та добробуту. Саме тому вишиванка є не лише символом національної єдності та гордості, а й любові та поваги до навколишнього середовища. 🌿 Через народні традиції формується екологічна свідомість, шанобливе ставлення до природи та розуміння важливості її збереження. Не випадково День вишиванки відзначають саме у травні — у період розквіту природи, коли все навколо наповнюється життям і барвами, символізуючи відродження та силу українських традицій. 🇺🇦 Особливого значення вишиванка набула і в часи випробувань для нашої держави. Сьогодні вона є символом незламності, єдності та віри у перемогу, оберегом, який об’єднує українців у всьому світі та нагадує про наше коріння. 🌺 Працівники Державної екологічної інспекції у Вінницькій області долучаються до відзначення Дня вишиванки та підтримують збереження українських традицій, культурної спадщини й дбайливого ставлення до природи. 🌾Нехай у цей день вишиванка стане символом єдності, добра та миру. Хай її барвисті орнаменти нагадують про силу українців, красу нашої землі та незламний дух України. Бо вишиванка — це не просто одяг. Це душа народу, вишита на полотні часу.
🕵️♂️ Фахівці Державної екологічної інспекції у Вінницькій області провели планову перевірку Станіславчицької сільської ради щодо здійснення делегованих їй повноважень органів виконавчої влади, зокрема щодо додержання вимог природоохоронного законодавства. 🤝 У межах перевірки відбулася робоча зустріч із керівництвом громади, під час якої обговорили питання дотримання природоохоронного законодавства щодо розорювання прибережно-захисних смуг, використання надр, збереження зелених насаджень та охорони водних об’єктів. Також фахівці проаналізували роботу громади у сфері поводження з відходами, використання природних ресурсів, стану полігонів і охорони лісів. Окрему увагу приділили практичному застосуванню процедур оцінки впливу на довкілля (ОВД) та стратегічної екологічної оцінки (СЕО), а також особливостям їх реалізації на місцевому рівні. 📌 Представники Інспекції наголосили на основних етапах проведення ОВД — від подання повідомлення про плановану діяльність і підготовки звіту до громадського обговорення та отримання висновку уповноваженого органу. Окрему увагу приділили процедурі СЕО, яка проводиться під час розроблення документів державного планування та передбачає врахування екологічних факторів при прийнятті рішень. ❗️За результатами зустрічі підкреслено важливість дотримання вимог законодавства задля запобігання негативному впливу на довкілля та забезпечення сталого розвитку громади.
❗️Вважати недійсним втрачене службове посвідчення № 0292 від 27.02.2024, видане Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області на ім’я ГАВРИШ Віри Олександрівни, головного спеціаліста відділу інструментально-лабораторного контролю – державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Вінницької області.
✅ Представник Державної екологічної інспекції у Вінницькій області взяв участь у навчальному курсі, організованому в межах проєкту ОБСЄ щодо оцінки впливу війни на довкілля та шляхів його відновлення. Захід об’єднав представників органів державного екологічного контролю з різних регіонів України та був спрямований на підвищення професійної підготовки екологічних інспекторів. 📌 У ході навчання учасники опрацювали сучасні підходи до визначення екологічних збитків, спричинених бойовими діями, а також питання хімічної безпеки, управління небезпечними речовинами та адаптації українського законодавства до європейських норм. Окрему увагу приділили ролі державного екологічного контролю у фіксації фактів забруднення довкілля. 🔖 Також фахівці ознайомилися із сучасними цифровими технологіями та геоінформаційними системами, які використовуються для дослідження стану навколишнього середовища та документування екологічних наслідків війни. Розглядалися питання лабораторного контролю стану ґрунтів та води, а також сучасні методи відбору проб і проведення досліджень. Крім теоретичної частини, навчання включало й практичні заняття. 🔰Отримані знання та практичний досвід сприятимуть більш ефективному здійсненню державного екологічного контролю та фіксації шкоди, завданої довкіллю.
🌿 18 травня відзначають Міжнародний день захоплення рослинами — екологічну ініціативу, започатковану у 2012 році за підтримки European Plant Science Organisation. Головна мета цього дня — привернути увагу до надзвичайної ролі рослин у житті людини та збереженні навколишнього середовища. Саме рослини забезпечують нас киснем, їжею, ліками та природними ресурсами, без яких неможливе існування сучасного суспільства. Завдяки фотосинтезу вони підтримують екологічну рівновагу, очищують повітря та допомагають боротися зі змінами клімату. 🍀 Сьогодні, коли питання екології та змін клімату стають дедалі актуальнішими, важливо усвідомлювати цінність зеленого світу навколо нас. Ліси, парки, прибережні насадження й навіть невеликі квітники не лише прикрашають простір, а й виконують життєво важливі екологічні функції. Рослини супроводжують людину в багатьох сферах — від сільського та лісового господарства до фармацевтики, енергетики й виробництва паперу та деревини. 🍃 Міжнародний день захоплення рослинами — це добра нагода замислитися над тим, як кожен із нас може допомогти природі: висадити дерево, дбати про зелені зони, берегти ліси та водойми. Адже турбота про рослинний світ — це турбота про наше майбутнє та екологічну безпеку наступних поколінь.
📑 Кабінет Міністрів України ухвалив постанову від 6 травня 2026 р. № 579 «Про особливості правового режиму використання земель під торфовищами та можливі види їх цільового призначення». На перший погляд документ може здатися суто технічним або земельним питанням, однак насправді він має важливе екологічне значення та спрямований на збереження унікальних природних екосистем. 🔖 Торфовища — це не просто заболочені території. Вони є природними накопичувачами вуглецю, регуляторами водного балансу та середовищем існування для багатьох видів рослин і тварин. Саме торфовища допомагають: 🔸утримувати вологу та запобігати пересиханню територій; 🔸зменшувати ризики посух; 🔸очищувати воду природним шляхом; 🔸накопичувати значні обсяги вуглецю та стримувати зміни клімату; 🔸зберігати біорізноманіття. ☝️ Осушення або неправильне використання таких земель призводить до деградації екосистем, пилових бур, масштабних пожеж та викидів парникових газів. Що змінює постанова❓ ✍️ Документ встановлює особливий правовий режим використання земель, у межах яких є торфовища. Відтепер їх цільове призначення буде обмежене переважно природоохоронними, лісогосподарськими, сінокосними або пасовищними функціями. Фактично це означає, що такі території буде значно складніше використовувати у спосіб, який може зашкодити природним екосистемам. 📝 Також постанова передбачає інвентаризацію земель із торфовищами, врахування цих територій при передачі земель у власність чи користування та взаємодію між державними органами для точного обліку торфовищ. 🌿 У країнах Європейського Союзу охорона таких земель давно є одним із пріоритетів екологічної політики. Україна поступово впроваджує аналогічні підходи, адже збереження природних екосистем є важливою складовою екологічної безпеки та кліматичної політики держави. Прийняття цієї постанови — це ще один крок до відповідального використання природних ресурсів та збереження екологічної рівноваги.
✅ Ще одне сміттєзвалище ліквідовано! ♻️ На території Чечельницької селищної ради триває робота з упорядкування місць, де раніше були виявлені стихійні сміттєзвалища. Заходи проводяться на виконання вимог, наданих Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області після проведеної перевірки. ✍️ Під час обстеження громади у 2025 році працівники Інспекції зафіксували ділянки із несанкціонованим накопиченням побутових відходів. Такі сміттєзвалища негативно впливали на стан довкілля. 🚜 Для вирішення проблеми в громаді організували роботи з очищення засмічених місць. Одну з проблемних ділянок у селі Бритавка вже вдалося повністю привести до ладу. Із території площею близько 0,1 гектара вивезли все сміття, після чого земельну ділянку очистили та впорядкували. 🔰 Наразі стихійне сміттєзвалище ліквідоване, а територія має належний санітарний стан. Робота у цьому напрямку продовжується й надалі, адже чистота громад та відповідальне поводження з відходами залишаються важливими для збереження довкілля.
🕵 Працівники Інспекції виявили факти самовільного видобування корисних копалин
🔎 Під час планової перевірки однієї із сільських рад у Жмеринському районі спеціалісти Державної екологічної інспекції у Вінницькій області виявили факти самовільного видобування корисних копалин.
✍️ При обстеженні території громади інспектори зафіксували два місця незаконного користування надрами. На одній із ділянок виявили частково відпрацьований кар’єр зі свіжими слідами робіт із видобування корисної копалини, зовні схожої на пісок. Площа порушеної території становить близько 100 м².
🚜 Ще один кар’єр мав ознаки нещодавнього видобутку суглинку. Його глибина сягала 3,5–4 метрів, а об’єм самовільно видобутих надр перевищив 140 м³. Про проведення робіт свідчили характерні сліди від ковшів навантажувачів та протектори шин великогабаритної техніки.
❗️Виявлені факти мають ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 240 Кримінального кодексу України — порушення правил охорони або використання надр. Тому матеріали перевірки Інспекція передала до правоохоронних органів для подальшого реагування.
❌️ Незаконний видобуток корисних копалин — це не лише порушення закону. Такі роботи можуть призводити до руйнування ґрунтів, зміни ландшафту, небезпеки зсувів та інших негативних наслідків для довкілля і людей.
🌊 Ще кілька десятиліть тому головною проблемою водойм вважалися побутові стоки, хімічне забруднення та сміття на берегах. Сьогодні до цього списку додалася нова небезпека – мікропластик. Це крихітні частинки пластику розміром менше 5 мм, які непомітні для ока, але масово виявляються у річках, озерах, морях та навіть у питній воді. ❗️Річки фактично стали «транспортними артеріями» для пластику. Через них відходи потрапляють із міст, підприємств та сміттєзвалищ у моря та океани. При цьому пластик не зникає – він лише поступово розпадається на все дрібніші частинки. ☝️ Мікропластик потрапляє у водойми з різних джерел: пластикових пляшок, пакетів, синтетичного одягу під час прання, автомобільних шин, які стираються на дорогах, косметичних засобів та побутової хімії, несанкціонованих сміттєзвалищ та недостатньо очищених стічних вод. 📌 Особливо небезпечно те що звичайні очисні споруди не завжди здатні повністю затримувати такі дрібні частинки. У результаті вони потрапляють у річки та накопичуються у водному середовищі. Ситуація складна ще й тим, що мікропластик практино неможливо повністю зібрати після потрапляння у воду. Саме тому головний акцент сьогодні робиться не лише на очищенні, а й на запобіганні забрудненню. ✅ Що ж може допомогти зменшити забруднення? ▪️зменшення використання одноразового пластику; ▪️сортування та правильна утилізація відходів; ▪️ліквідація стихійних сміттєзвалищ; ▪️модернізація очисних споруд; ▪️встановлення систем вилову пластику на водоймах; ▪️контроль за скидом стічних вод. ♻️ Забруднення мікропластиком – це не тимчасова проблема, вона вимагає довгострокових рішень. Збереження водних ресурсів починається з відповідального споживання.
