🔎Державна екологічна інспекція провела планову перевірку Уланівської сільської ради в частині здійснення делегованих їй повноважень органів виконавчої влади щодо додержання вимог чинного природоохоронного законодавства. Під час даного заходу фахівці виявили, що на території громади не забезпечено проведення робіт із розроблення проєктів землеустрою для визначення меж прибережних захисних смуг водних об’єктів. Також ці межі не позначені на місцевості відповідними інформаційними знаками. ✍️Крім того, відомості про прибережні захисні смуги не внесені до Державного земельного кадастру як обмеження у використанні земель. Через це існує ризик розорювання земель або їх самовільного зайняття в межах таких територій. 📄 За результатами планового заходу Уланівській сільській раді видано вимогу щодо вжиття заходів шляхом прийняття відповідних управлінських рішень направлених розроблення документації із землеустрою щодо встановлення прибережних захисних смуг навколо водних об’єктів, які знаходяться на території громади.
🌱 Щойно сходить сніг і сонце починає пригрівати, разом із першою зеленню з’являється й інша «ознака весни» — підпали сухої трави. Десь у полі здіймається дим, десь уздовж дороги біжить смуга вогню, а хтось стоїть осторонь і переконаний, що робить «корисну справу». Насправді ж це одна з найбільш шкідливих і небезпечних звичок, яка щороку завдає величезної шкоди природі. 🌾🦎 Суха трава займається миттєво — достатньо невеликого пориву вітру, і вогонь швидко виходить з-під контролю, поширюючись на великі площі. При цьому разом із травою гине безліч живих істот: їжаки, зайці, знищуються гнізда птахів, що гніздяться на землі, а також плазуни, земноводні та велика кількість комах, зокрема корисних запилювачів, від яких залежить життя цілих екосистем. 🌾Не менше страждає і сам ґрунт. Висока температура під час пожежі буквально «випалює» верхній гумусовий шар і знищує мікроорганізми, які забезпечують його родючість. Земля стає біднішою, сухішою і більш вразливою до ерозії. Тож популярний міф про те, що вогонь «покращує землю», — не більше ніж вигадка. 🔥 Небезпечним є випалювання і для людей. Дим від таких пожеж містить токсичні речовини та дрібні частинки, які шкодять органам дихання. Особливо вразливими є діти, люди похилого віку та ті, хто має хронічні захворювання. 📌 Державна екологічна інспекція у Вінницькій області нагадує: випалювання сухої рослинності є порушенням законодавства. Відповідно до статті 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за самовільне випалювання сухої рослинності або її залишків передбачено штраф: ▪️ для громадян — від 3 060 до 6 120 грн; ▪️ для посадових осіб — від 15 300 до 21 420 грн. Якщо ж такі дії вчинено на територіях природно-заповідного фонду, штрафи значно більші: ▪️ для громадян — від 6 120 до 12 240 грн; ▪️ для посадових осіб — від 21 420 до 30 600 грн. ❗️У випадках, коли підпал призводить до масштабної пожежі, тяжких наслідків або загибелі людей, може наставати і кримінальна відповідальність відповідно до статті 245 Кримінального кодексу України. 🍀 Весна — це час, коли природа оживає після зими, коли з’являються перші квіти, повертаються птахи і народжується нове життя. Випалювання трави знищує цей процес у найжорстокіший спосіб.
❗️ Під час здійснення заходів спрямованих на охорону, захист, збереження та раціональне використання природних ресурсів України виявлено факт незаконної порубки дерев. 🪵 На території села Літинські Хутори Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області, спеціалісти відділу державного екологічного нагляду (контролю) природно-заповідного фонду, лісів та рослинного світу виявили громадянина, який здійснював незаконне видалення зелених насаджень (дерев породи акація) у кількості 62 шт., різних діаметрів. 📑 За вчинені дії на особу фахівці склали протокол про адміністративне правопорушення за статтею 153 КУпАП. 💰 Окрім того порушнику доведеться відшкодувати шкоду, завдану незаконним знищенням дерев розміром 22 тисячі гривень.
✅ Державна екологічна інспекція у Вінницькій області перевірила інформацію щодо наявності маслянистих плям на річці Дністер. 10 березня спеціалісти Інспекції оперативно виїхали на місце можливого забруднення для перевірки ситуації. Під час обстеження річки Дністер у районі міського пляжу м. Могилів-Подільський, яке проводилося спільно з представниками Могилів-Подільської районної військової адміністрації, Могилів-Подільського районного відділу ДУ «Вінницький ОЦКПХ МОЗ України» та Могилів-Подільського районного управління ГУ ДСНС України у Вінницькій області, на поверхні води було зафіксовано маслянисті плями. За зовнішніми ознаками вони мають характерну плівку, що може свідчити про наявність у воді забруднення, подібного до нафтопродуктів. 🧪 Спеціалісти Інспекції спільно з фахівцями ВСП Могилів-Подільського районного відділу ДУ «Вінницького ОЦКПХ МОЗ України» відібрали зразки води для проведення лабораторних досліджень. 📲За повідомленням Чернівецької обласної військової адміністрації та інформацією ЗМІ, у ніч на 7 березня російська федерація здійснила масовану атаку на Чернівецьку область із застосуванням БПЛА та крилатих ракет. Основною ціллю були об’єкти енергетичної інфраструктури у Дністровському районі. 🔎 З метою встановлення можливих причин та масштабів забруднення інспектори обстежили русло річки Дністер вище за течією — на території села Козлів Яришівської територіальної громади Могилів-Подільського району. У цьому місці також було зафіксовано наявність маслянистих плям та відібрано проби води. 📌 Про виявлений факт Державна екологічна інспекція у Вінницькій області проінформувала Вінницьку обласну військову адміністрацію, Могилів-Подільську міську раду та правоохоронні органи. 🔬 За результатами досліджень показники азоту амонійного, хлоридів, нітритів, нітратів, фосфатів та хімічного споживання кисню знаходяться в межах норми. Дослідження на наявність у воді нафтопродуктів здійснює Вінницький ОЦКПХ МОЗ України. 🧑✈️ Причини виникнення ймовірного забруднення, а також джерело потрапляння забруднюючих речовин до річки Дністер встановлюватимуть правоохоронні органи Чернівецької області в рамках проведення відповідних слідчих дій. ❗️ Державна екологічна інспекція у Вінницькій області звертається до громадян: у разі наявності інформації про поширення плям у річці Дністер, а також фото чи відеофіксації, просимо надсилати її на електронні адреси vin@dei.gov.ua або vindei@ukr.net для врахування у подальшій роботі. Просимо також, зазначати координати місця виявлення та контактні дані для зворотного зв’язку.
🕵️♂️ На період проведення обліку чисельності мисливських тварин та заходів з регулювання їх чисельності Державна екологічна інспекція у Вінницькій області здійснювала нагляд за дотриманням вимог законодавства у сфері мисливського господарства та полювання. Під час заходів особливу увагу інспектори приділяли дотриманню правил полювання, наявності документів, законності застосування мисливської зброї та вимог безпеки. Під час виконання цих робіт користувачі мисливських угідь дотримувалися заборон та обмежень, встановлених на період дії правового режиму воєнного стану. 🐾 З огляду на обмеження, пов’язані з воєнним станом, під час обліків переважно використовували анкетно-опитовий метод, фото- та відеопастки, а також підрахунок у місцях підгодівлі та зимових скупчень тварин. 📑 За інформацією Центрально-Західне міжрегіональне управління ЛМГ відмічається зростання чисельності деяких видів мисливських тварин, зокрема козулі, лані, муфлона та зайця-русака порівняно з попередніми роками. Таку тенденцію фахівці пояснюють відсутністю полювання у мисливських сезонах 2022/2023 та 2023/2024 років, а також короткою тривалістю полювання у сезоні 2024/2025 років. 🐗 Водночас зафіксовано зменшення чисельності дикого кабана, що пов’язують із поширенням африканської чуми свиней. Також відмічається спад популяції 🦌оленя благородного та оленя плямистого. Однією з ймовірних причин цього є збільшення кількості хижаків, які на них полюють, а також часткова міграція тварин. 🦬 За результатами обліків чисельність основних видів мисливських тварин в області становить: зубр — 140 голів, лось — 17, олень благородний — 138, олень плямистий — 520, лань — 225, козуля — 10 331, муфлон — 112, кабан — 1 559, заєць-русак — 50 370, білка — 6 431, ондатра — 9 491, видра – 1988, бобер — 1 150, борсук — 3 849, лисиця — 6 764, вовк – 96, кіт лісовий — 143, куниця лісова — 903, куниця кам’яна - 2753. 📜 Крім того, з метою недопущення поширення небезпечних інфекційних захворювань на виконання рішення Ради оборони Вінницької області було видано 63 дозволи на регулювання чисельності шкідливих тварин. У результаті добуто 8 вовків, 5 шакалів, 1197 лисиць. 🐗 Також проводилося регулювання чисельності дикого кабана шляхом полювання за ліцензіями відповідно до затверджених Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України лімітів використання мисливських тварин на мисливський сезон 2025–2026 років. Загалом у межах визначених лімітів добуто 145 голів кабана. 📌 Проведення обліків мисливських тварин та заходів з регулювання їх чисельності є важливою складовою збереження природного балансу та контролю за станом популяцій диких тварин.
🔎 З 3 по 6 березня 2026 року спеціалісти відділу державного екологічного нагляду (контролю) тваринного світу та біоресурсів провели обстеження водних об’єктів на території Вінницького та Жмеринського районів. ✅ Обстеження здійснювались на річці Південний Буг та ставках, розташованих у межах і за межами населених пунктів сіл Рівець, Ільківка, Могилівка, Селище, Бохоники та Мартинівка. 🎣 Під час рейдових заходів інспектори перевірили дотримання вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони, використання та відтворення водних біоресурсів. У ході обстежень акваторій річки та ставків виявлено 8 фактів порушення правил рибальства, пов’язаних із здійсненням вилову риби у заборонених для цього місцях — на зимувальних ямах. 📄 За результатами проведених заходів на порушників складено 8 протоколів про адміністративні правопорушення за ч.3 ст.85 КУпАП. ❗️Державна екологічна інспекція у Вінницькій області нагадує про необхідність дотримання вимог природоохоронного законодавства та закликає громадян відповідально ставитися до збереження водних біоресурсів.
✍️ Державна екологічна інспекція у Вінницькій області провела планову перевірку Уланівської сільської ради Хмільницького району в частині здійснення делегованих їй повноважень органів виконавчої влади, зокрема щодо додержання вимог природоохоронного законодавства. Під час здійснення зазначеного заходу відбулася робоча нарада за участю представників органу самоврядування. 📑 Інспектори разом із посадовцями обговорили питання практичного застосування вимог законодавства щодо здійснення процедур оцінки впливу на довкілля (ОВД) та стратегічної екологічної оцінки (СЕО), а також особливості їх впровадження на місцевому рівні. 📌 Окрім того, зосередилися на ключових моментах щодо законності використання об’єктів рослинного світу, лісових ресурсів, територій та об’єктів природно-заповідного фонду, порядок їх використання та збереження. Не оминули і питання благоустрою території та ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ. ✅ За підсумками наради наголошено на важливості встановлених процедур в частині делегованих повноважень Уланівської сільської ради з метою запобігання негативному впливу на довкілля та забезпечення сталого розвитку територіальної громади.
🌊 Водні ресурси є одним із найцінніших природних багатств, від яких залежить екологічна безпека та життєдіяльність населення. Сьогодні, в умовах підвищеного навантаження на довкілля та обмежених можливостей державного нагляду, особливої ваги набуває відповідальне ставлення до водокористування з боку самих суб’єктів господарювання. 💦 Однією з ключових проблем залишається так зване «лінійне» використання води: забір із природних джерел, використання у виробництві та подальший скид у водні об’єкти без повторного застосування. Такий підхід призводить до виснаження водних ресурсів, погіршення якості води та додаткового навантаження на очисні споруди. 💧 Ефективним шляхом вирішення проблеми є впровадження систем оборотного та повторного водопостачання. Вони дозволяють багаторазово використовувати одну й ту саму воду в технологічних процесах, що зменшує обсяги забору з водних об’єктів і, відповідно, обсяги скидання зворотних вод. ☝️ Окремої уваги потребує питання належної роботи очисних споруд. Навіть за відсутності контрольних заходів саме від їх ефективності залежить якість зворотних вод, що потрапляють у водні об’єкти, а отже — стан водних екосистем і безпека водокористування для населення. 📌 Раціональне використання водних ресурсів сьогодні — це спільне завдання держави, бізнесу та громадян. Впровадження сучасних технологій, дотримання встановлених нормативів водокористування та відповідальне ставлення до води є основою збереження цього стратегічного ресурсу для майбутніх поколінь. ❗️Відповідно усі водокористувачі повинні пам`ятати що Стаття 44 Водного кодексу України встановлює обов'язки: економне використання вод, дотримання лімітів, охорона вод від забруднення та утримання споруд у належному стані. За порушення цих обов'язків передбачена адміністративна (штрафи за ч.1 ст. 59 та ч.1 ст. 60 КУпАП) або кримінальна відповідальність (за ст. 242 КК України), а також обов'язкове відшкодування збитків.
