🌱 Останнім часом серед аграріїв набуло популярності ранньовесняне підживлення озимих зернових культур по мерзлоталому ґрунту для азотного живлення рослин за умови недостатнього вмісту мінеральних сполук. Попри можливості додаткового накопичення азоту в ґрунті даний прийом несе багато загроз для довкілля. За відсутності рослин на полі в умовах сформованої «льодової кірки» і інтенсивного танення снігу частина добрив не засвоюється, а просто змивається у найближчі до поля водойми. Нагадаємо, що азот у амонійній та нітратній формах разом із сполуками фосфору є основним живильним елементом для розвитку синьо-зелених та інших типів водоростей, які призводять до евтрофікації, падіння рівня розчиненого у воді кисню, «отруєння» водойм, що може призвести до загибелі її мешканців.
☝️ Варто зазначити, що такого широкого застосування дана практика набула лише в країнах пострадянського простору. В інших країнах раннє підживлення проводять із дотриманням суворих процедур лише при відновленні ранньовесняної вегетації культур. На території Європейського союзу з 1991 запроваджено спеціальну директиву EU Nitrates Directive (91/676/EEC), яка передбачає комплекс заходів для захисту водних ресурсів від забруднення нітратами, зокрема заборонено вносити азотні добрива взимку, по мерзлому, засніженому або перезволоженому ґрунту, крім того впроваджено обмеження на використання азотних/органічних добрив, ліміт - 170 кг/га азоту за сезон.
🌾Розуміючи бажання наших аграріїв збільшувати врожаї, все ж закликаємо дотримуватися балансу при внесенні мінеральних добрив, враховувати фази розвитку сільськогосподарських культур, обирати оптимальні погодні умови: якщо ґрунт відтанув на глибину 5–10 см та немає ризику стоку талої води, а також враховувати особливості рельєфу (схили не більші 3-5 градусів). Крім того, нагадуємо, що існують альтернативні екологічніші методи накопичення азоту в ґрунті, зокрема застосування сидератів у сівозміні- люпин, конюшина, горох, соя, люцерна.