🤔Осушити болото чи «підрівняти» русло річки може здаватися швидким і зручним рішенням для господарських потреб. Але для природи такі втручання часто стають точкою неповернення. Порушення природного режиму річок, осушення заплав і боліт запускає ланцюг змін, які зрештою б’ють і по екосистемі, і по самих користувачах територій: зникають водні біоценози, активізується ерозія берегів, погіршується якість води, зростає ризик підтоплень.
☝️ Саме тому Державна екологічна інспекція у Вінницькій області нагадує: будь-які роботи на землях водного фонду мають виконуватися з дотриманням вимог законодавства. Стаття 86 Водного кодексу України дозволяє проведення будівельних, днопоглиблювальних, геологорозвідувальних робіт, прокладання кабелів і трубопроводів, розчистку русел річок і каналів. Водночас встановлено чіткі обмеження — зокрема, заборону видобування піску, гальки та гравію в руслах малих і гірських річок.
🗂Ключовий момент, про який часто забувають: майже всі такі роботи мають проводитися лише на підставі погоджених проєктів. Місця та порядок їх виконання визначаються відповідно до документації, яку погоджують обласні державні адміністрації, профільні органи у сфері охорони довкілля, водного господарства та, за потреби, геологічного вивчення надр.
📌Порядок отримання дозволів визначено постановою Кабінету Міністрів України № 557. Для цього суб’єкт господарювання звертається до Держводагентства, а у визначених законом випадках подає результати оцінки впливу на довкілля.
❗️Інспекція наголошує: дозвіл — це не «галочка в паперах», а набір умов, яких необхідно дотримуватися під час робіт.
Забороняється порушувати стійкість берегів, засмічувати водойми, перекривати течію чи створювати умови для підтоплення прибережних територій. Дотримання цих вимог — це не лише виконання закону, а й захист власної діяльності від ризиків і конфліктів, а також реальний внесок у збереження річок і водних екосистем Вінниччини.