Бути сильним - не означає залишатися наодинці.

Сьогодні, у Всесвітній день ментального здоров’я, хочу сказати просту річ: кожен із нас має право на підтримку. Навіть той, хто звик бути опорою для інших.

Кривий Ріг живе і працює під час війни. Але за щоденними справами - втома, тривога за дітей, біль втрат, очікування звістки від рідних із фронту. Ми не завжди говоримо про це вголос. Та мовчання не означає, що людині легко.

Для мене важливо, щоб у нашому місті допомога була поруч.
У Кривому Розі працюють чотири Центри життєстійкості, які надають психологічну та соціальну допомогу дорослим і дітям. Працюють понад двадцять центрів надання психологічної допомоги, психологи у школах підтримують дітей, фахівці ветеранських просторів та Асоціації ветеранів російсько-української війни допомагають Захисникам та Захисницям, ветеранам і членам їхніх родин. За кожним таким напрямом - конкретна людина, яку потрібно почути й підтримати.

Окрема увага - тим, хто чекає. Дружинам, матерям, дітям, сестрам і партнерам наших захисників та захисниць. Чекати - це теж дія, яка потребує величезних сил. І цим людям також потрібні турбота, спілкування та можливість побути серед тих, хто розуміє їхні переживання. Ми розробляємо особливу програму по цьому напряму і будемо її активізувати.

Звернутися по допомогу - не слабкість. Турбота про себе - не егоїзм.
Не потрібно відкладати власне життя й здоров’я до завершення війни. Сили потрібні нам уже сьогодні: підтримувати рідних, виховувати дітей, працювати й будувати майбутнє.

Дякую фахівцям, які щодня допомагають криворіжцям знаходити ці сили.

Сьогодні запитайте близьку людину: «Ти як?». І знайдіть час почути відповідь. А якщо важко вам - не залишайтеся з цим наодинці. Рідне місто завжди поруч і готове підтримати. Ми вистоїмо!