МОТОРИ ГУЧНІШІ ЗА СТРАХ.
 
За роки війни звук мотора для багатьох із нас став тривожним. Почув - прислухаєшся: не «шахед»?
 
Але сьогодні у Кривому Розі мотори звучали інакше.
 
Це був звук швидкості. Адреналіну. Спорту. Життя. Впевненості.
 
На Кубок Криворізької асоціації ветеранів російсько-української війни з мотокросу приїхали спортсмени з 22 міст України.
 
Я підтримав проведення цього турніру, бо переконаний: такі події - це не про розваги, а про те, що місто живе, діти тренуються, люди ставлять цілі і дивляться вперед. Це і є все те, заради чого ми, власне, і боремося.
 
Сьогодні найбільше запам’яталося: 74-річний учасник жартує про наступний сезон поруч із чотирирічним хлопцем, який в своїй категорії так само вийшов на старт.
 
Між ними - 70 років. А в очах - один азарт. Оце і є життя.
Дякую нашим Захисникам і Захисницям за можливість усе це зберігати.
 
Я сам добре знаю цей звук двигуна, секунди перед стартом. Щоправда, сам більше змагався на кільці. Та емоції ті ж самі.
 
Дивився сьогодні на трасу, на спортсменів, на людей навколо і думав: ось в цьому і є наш Кривий Ріг - живий, сильний, з характером.
І ніяка війна нас не зламає!
 
P.S. Заради безпеки ми не анонсували захід і змагання проводили поруч з укриттям. То ж прошу вибачення у тих, хто хотів би подивитися перегони.
Прийде час і ми ще зробимо. Масштабно, яскраво, по-криворізькі.
 
Бо наші мотори - гучніші за страх.